Вимоги (навіть такі обмежені), що були озвучені на профспілковому протесті 6 липня, поки що виконані не будуть. Причина цього — це методи застарілих профспілок та нерадикальність їхніх претензій.

Ставлячи перед собою прогресивні цілі (зменшення тарифів та збільшення зарплат), профспілки не ставили вимог, які дозволять досягти цих цілей. Влада буде певною мірою права, якщо скаже, що за нинішніх умов ресурсу на виконання цих вимог нема. Забезпечити доступні тарифи може відмова від продовження ринкових реформ у ЖКГ та впровадження дотацій цієї сфери за рахунок найбагатших (зокрема, через високі податки та закриття офшорних дірок). Підвищення зарплат можливе шляхом контролю над бізнесом або створення робочих місць у бюджетному секторі. Іншими словами, без розриву з ліберальною економічною політикою виконання вимог мало можливе.

При цьому не можна сказати, що профспілки уникнули політизації. Контакт із ляшківцями та тимошенківцями є помилковим кроком і може призвести до ототожнення окремих політиків і соціального протесту. У даній ситуації вести перемовини слід лише з тими політиками, від яких залежить прийняття рішень.

Окремо слід сказати про методи. Наймасовіша профспілка — ФПУ — не застосовувала і не застосовує страйк, через що позицією трудящих нехтують. Марш 6 липня справді став масовим, і в інтересах влади, аби люди розчарувались у мирних методах чи у протестах як таких. Сила профспілок — у страйках, хоча всеукраїнських протест і став переконливою демонстрацією потенційної сили.

Слід визнати, що певний простір для маневру влада все ж таки має. Навіть для МВФ ясно, що тарифи зросли більше, ніж вимагалося, а заморожування соцстандартів паралізує купівельну спроможність. Кабмін звітував про перевиконання показників доходів (передусім завдяки інфляції). Можливо, влада перегляне мінімальну зарплату раніше, аніж визначено Законом про бюджет-2016 (з грудня «мінімалка» має зрости до 1600 грн.). Ймовірним є такий сценарій: до кінця року перелік осіб, що можуть претендувати на субсидії, не звузиться. Це, звичайно, не є вирішенням проблеми. Це підштовхуватиме громадян приховувати свої доходи та утримуватиме патерналістські настрої замість розвитку класової свідомості.

Читайте також: Старі профспілки. Нові протести