Від учора, 17 серпня, у Національному музеї Тараса Шевченка можна відвідати виставку Євгенії Бєлорусець “Перемоги переможених”, створену в співавторстві з куратором Тетяною Кочубинською та архітектором Іваном Мельничуком. Виставка триватиме до 4 вересня.
«Перемоги переможених» – це цикл фотографій і текстів, створених Євгенією Бєлорусець під час війни на Донбасі у Дебальцевому, Лисичанську, Вуглегірську, Димитрові, Красноармійську, Приволлі, Новодружеську Олесандрівську, Попасній. Художниця працює над проектом з 2014 року в тісній співпраці з профспілковими, волонтерською та правозахисними ініціативами.
Виставка присвячена пост-індустріальній Україні, роботі на шахтах на кордоні з військовими діями, сучасним образам праці в період військового конфлікту на Донбасі. Крім соціальної проблематики виставка ставить питання про значення та роль документа в мистецтві та медіа в цілому.
Проект «Перемоги переможених» – результат особистого дослідження художниці. Він розповідає про спільноти, які продовжують існувати на сході України, на кордоні військових дій всупереч легітимізованому насильству війни.
Мета проекту – сфокусувати увагу на людях та спільнотах, одне існування яких часом ставало нездоланною перешкодою для поширення військового насильства.
Кажуть, історію пишуть переможці. Чи можемо ми прочитати й почути історію, написану переможеними? Як почути не створені розповіді тих, хто з тих чи інших причин не готовий говорити? Людвіг Вітгенштейн закінчує свій логіко-філософський трактат, ідеї якого виникли в окопах Першої світової війни, тезою: «Про що неможливо говорити, про те слід мовчати». Мовчання властиво документу, який пред’являє реальність, але не інтерпретує її.
В умовах глобального та локального насильства війни, спірність будь-якої інформації, необхідно знайти шлях, щоб повернутися до вимог етичної і правової недоторканності людини. Саме документ дозволяє нам бачити зв’язку між вірогідністю і відповідальністю, про важливість якої писали ключові для виставки філософи – Ханна Арендт та Людвіг Вітгенштейн.
Фрагменти цієї серії фотографій, яка знімалася в звільнених містах сходу України, в 2015 і 2016 рр. були показані в Меморіалі берлінської стіни в Берліні, в Федеральному виставковому залі в Бонні, в Національному павільйоні України в рамках Венеціанської бієнале.
Київська експозиція в музеї Шевченка буде доповнена унікальними фотографіями з архіву Незалежних профспілок України.
Важлива складова – публічна дискусійна програма, що відбудеться за участю філософа Бориса Будена (Берлін), мистецтвознавчині Олени Вогман (Берлін), соціологів і філософів Ольги Шпараги (Мінськ), Михайла Мінакова (Київ/Мілан), Кирила Ткаченка (Київ/Мюнхен), художників Лади Наконечної, Нікіти Кадана, Івана Мельничука та багатьох інших.
Євгенія Бєлорусець – українська художниця, фотограф, критик, живе і працює у Берліні та Києві. Співзасновниця журналу «Простори» та учасниця об’єднання «Худрада». Працює з фотографією, текстами, відео на перетині літератури, мистецтва, соціального активізму.
Тетяна Кочубинська – куратор, мистецтвознавиця. З 2014 працює в Pinchuk Art Centre. Брала участь в роботі відбіркової комісії премії PinchukArtCentre 2015.
Іван Мельничук – архітектор, художник, учасник художньої групи «Бурлака-Мельничук», мешкає та працює в Києві. Співзасновник фонду “Метод”. Займається документацією та дослідженнями трансформації міста.
+380958656496 (Катерина Яковленко)
Проект здійснено за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні та Міністерства закордонних справ Німеччини.