Я не боюся сказати! Я не боюся діяти!

Флешмоб #ЯНеБоюсяСказати несподівано став одним із найпомітніших подій українського інтернету, продемонструвавши, що мало не кожна жінка у своєму житті стикалася з сексуальними домаганнями або ставала жертвою сексуального насильства у тій чи іншій формі. Цій ініціативі вдалося підняти завісу над традиційно замовчуваними темами, дати жінкам можливість висловитися та побачити, що вони не одні. А вчора, 17 вересня, було зроблено наступний крок — у центрі Києва, а також у ще трьох містах України, пройшла акція #ЯНеБоюсяДіяти.

Учасниці пояснюють, що вийшли на акцію, аби протистояти культурі зґвалтування та систематичному замовчуванню фактів сексуальних домагань в українському суспільстві. Адже суспільство схильне закривати очі на насильство у сім’ї, «вибачати» чоловіка через його «природні потреби» чи звинувачувати жертву, яка своїм виглядом чи поведінкою начебто сама стала причиною домагань.

«Ми організували акцію як продовження флешмобу #ЯНеБоюсяСказати. Ми очікували, коли ж це нарешті відбудеться саме собою і жінки вийдуть на вулиці, як це вже було на Заході. На жаль, цього не сталося, і ми вирішили трохи підштовхнути наше суспільство. Сподіваємося, що історії насильства в майбутньому більше не будуть замовчувати чи ігнорувати, і ми зможемо жити у безпечному суспільстві», — розповідає Юля Мороз, одна з організаторок акції.

Збираються активістки та активісти біля готелю «Дніпро» на Європейській площі. Тут можна вибрати один із заздалегідь підготовлених плакатів, що унаочнюють найболючіші проблеми та вимоги: «Бити — значить не любити», «Не детка, не малышка, не киска», «Women’s rights are human rights», «Не учи меня одеваться, учи их не насиловать», «Тестостерон — не оправдание» тощо. А за півгодини близько 150 учасників та учасниць рушають у бік Майдану.

Яскрава колона проходить по Хрещатику, ловлячи на собі спалахи камер та здивовані погляди відвідувачів численних кафе. Перша зупинка — на Майдані Незалежності, друга — біля Київської міської адміністрації, де відбуваються виступи учасниць. Від чиновників активістки вимагають виконання Стамбульської конвенції — міжнародного договору країн ЄС, що формує державну стратегію попередження насильства над жінками та боротьби з ним. Реалізація цієї конвенції передбачає формування незалежних комісій із протидії домашньому та гендерному насильству, їхню співпрацю з жіночими громадськими організаціями, створення кризових і медико-реабілітаційних центрів та безкоштовних «гарячих ліній», що надають кваліфіковану та конфіденційну допомогу людям, які зазнали гендерного чи домашнього насильства.

Окремо активістки наголошують на проблемах, з якими доводиться стикатися жінкам під час війни, що точиться на сході країни. «Ми хотіли підняти антимілітаристську тему, адже війна продукує культуру зґвалтування та заохочує насильство проти жінок», — розповідає активістка студентської організації FemSolutions Марина. «На моєму плакаті написана реальна історія, що відбулася два місяці назад. Учасник АТО зґвалтував неповнолітню дівчину, за що отримав два роки умовно і 3000 грн. штрафу у якості моральної компенсації¹Детальніше про цю справу можна почитати тут, ознайомитися з вироком … Continue reading. У його справі так і написано, що він раніше не судимий, має на утриманні двох дітей, має роботу і є учасником АТО. Тож хай ґвалтує, просто хай оплатить 3000. Я проти того, щоб толерувати насилля з боку так званих “героїв”. Герої ж начебто захищають жінок та дітей, а не б’ють їх і не ґвалтують. На жаль, піднімати ці питання — значить казати, що ти проти війни, а це у нас не дуже підтримується».

Акція не зібрала стільки жінок, скільки очікували, зізнаються організатори. Адже для багатьох навіть поділитися особистим досвідом на фейсбук-сторінці вже стало значним кроком, до якого вони могли готуватися по півтора тижня. Навіть якщо в історії не були згадані конкретні постаті, про таку велику травму важко говорити. А вийти на вулицю і стати видимою виявляється ще важче. Але успіх флешмобу та факт проведення акцій у кількох містах красномовно свідчить, що ситуація змінюється і поступово виходить «з хати» на вулиці.

Більше фото — у нашому фоторепортажі.