У липні італійські депутати отримали безпрецедентний шанс почати ефективну боротьбу з контрабандою наркотиків, нанести удар по мафії та укріпити державний бюджет мільйонами євро. І все це за допомогою одної-єдиної реформи. Але вони вирішили цього не робити. Консервативні депутати відкинули цю історичну можливість легалізувати марихуану. Законопроект обговорюватимуть знову наприкінці цього року, але надія на докорінні зміни вже не така велика, як два місяці тому.

Сьогодні в Італії ніхто не посадить вас за ґрати за куріння косяка, але якщо вас зловлять, то все ж можуть виписати штраф. Якщо ж ви дуже хочете потрапити в тюрму, можете спробувати продавати або вирощувати траву — навіть невеликі кількості для особистого користування тут криміналізовані. Що ж до медичної марихуани, то її можна легально продавати і курити (якщо у вас є рецепт), але не вирощувати. Проте у січні 2016 року були суттєво послаблені покарання для людей, у яких є дозвіл на куріння медичної марихуани і які вирощують її для себе самі. Ці норми не надто відрізняються від законів у більшості європейських країн.

Як же насправді усе виглядає на місцях? Коротко кажучи, італійці курять траву, і їм уже набридло ховати свої косяки. За даними Європейського центру моніторингу наркотиків і наркоманії (European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction, EMCDDA), майже третина всіх італійців зізналися, що курили марихуану принаймні раз у житті. Крім того, близько 20% опитаних молодих людей (до 34 років) вживали коноплю раз або кілька разів за минулий рік. 9% населення курять регулярно, що ставить Італію поряд із Чехією та Францією в авангард за кількістю курців серед країн Європи.

До всього італійці точно хочуть скасувати заборону. Результати недавнього опитування IPSOS не залишають жодних сумнівів щодо цього. Аж 83% італійців вважають нинішній закон неефективним, а 70% усіх респондентів погодилися з твердженням, що закони, аналогічні тим, які прийняті в Колорадо (де використання і торгівля є законними), мають бути запроваджені в Італії.

Якщо законопроект про  легалізацію приймуть, Італія приєднається до глобального авангарду в регулюванні обігу трави. Першим, кому вистачило хоробрості, щоб легалізувати марихуану, був президент Хосе Мухіка в Уругваї, де куріння стало легальним у грудні 2013 року. Джастін Трюдо клянеться, що нам доведеться зачекати тільки до осені 2017 року, щоб мати змогу легально запалити косяка у Канаді. Населення Колорадо, Вашингтону, Аляски та Орегону насолоджується такою можливістю вже протягом більш ніж року. Італія стала би першою європейською країною з таким прогресивним законом щодо канабісу.

Основні принципи італійського законопроекту досить прості. Дорослим буде дозволено мати при собі до 15 грамів марихуани для особистого використання вдома і до 5 грамів у громадських місцях. Кількість рослин марихуани, які можна буде вирощувати, буде обмежена 5 кущами на одну людину, але існуватиме можливість формувати марихуанові клуби, у яких має бути не більш ніж 50 членів і яким можна буде вирощувати до 250 кущів. Торгівля буде відбуватися через магазини, ліцензовані державою. 5% доходів, отриманих від легалізації, підуть на підтримку боротьби з незаконною торгівлею наркотиками. Куріння трави в громадських місцях буде заборонене, як і раніше.

Це стало можливим завдяки міжпартійній депутатській групі Cannabis Legale, створеній з ініціативи сенатора Бенедетто Делла Ведова.

З дев’яностих років Бенедетто Делла Ведова був членом Радикальної партії. У 1999 році він був обраний членом Європейського парламенту і служив на цій посаді до 2004 року. Пізніше він започаткував «Ліберальних реформаторів» (ЛР) — лібертаріанську правоцентристську партію. У 2006 році його обрали до Палати депутатів за списками партії Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італіє». У 2013 році він успішно балотувався в Сенат у списку коаліції «З Монті для Італії». Крім посади сенатора, він також служить заступником Державного секретаря в Міністерстві закордонних справ. Він агітує за легалізацію марихуани вже більш ніж двадцять років. У 1995 році він був заарештований за громадянську непокору разом із Марко Паннеллою та іншими «радикалами»: вони поширювали марихуану серед публіки безкоштовно. Ми поговорили з Бенедетто Делла Ведовою про перспективи легалізації канабісу в Італії.

Давід Кравчик: Ні для кого не секрет, що італійці курять траву. І вони не вчора почали це робити. Тож чому законопроект про легалізацію марихуани запропонований тільки зараз, у 2016 році?

Бенедето Делла Ведова: Після тридцяти років заборонної політики по всьому світу поширюється розуміння того, що спроба викорінити марихуану провалилася. Споживання канабісу зросло, і прибутки на кримінальному ринку збільшилися. У США, де вперше почали вести війну проти наркотиків, провал такого підходу є очевидним, і сьогодні у Сполучених Штатах відбувається зміна парадигми. Колорадо випробовує легалізацію марихуани, а в листопаді, коли її легалізує Каліфорнія, забороні куріння трави буде нанесено останній удар.

В Італії навіть Національний директорат для боротьби з мафією — найвищий державний орган у боротьбі з організованою злочинністю — заявив, що стара модель більше не працює, і засудив марнування ресурсів, які витрачаються на заборону речовини, яка не призводить до жодних соціальних проблем. Тож моя ідея в тому, щоб зібрати широку парламентську групу проти заборони марихуани, яка не залежала б від логіки поділу на більшість та опозицію, і написати законопроект про легалізацію канабісу. Сьогодні визначні лікарі, судді, а також найбільша профспілка поліцейських в Італії підтримують легалізацію марихуани.

Якщо цей закон приймуть, Італія не буде першою країною, яка легалізувала вживання марихуани для розваги. Уругвай зробив це у 2013 році. Але уряду в Монтевідео довелося зіткнутися з серйозним опором з боку Міжнародного комітету для контролю над наркотиками (МККН), чия реакція була дуже чіткою: вони звинуватили уругвайський уряд у порушенні міжнародного права. Чи не боїтеся ви, що щось схоже може статися в Італії?

Наш підхід полягає в легалізації конкретної поведінки в конкретних обставинах. За межами цього законного периметру заборона і покарання залишаться. На додаток до цього ми заборонимо імпорт і експорт канабісу. Загалом я не думаю, що це питання постане, але, в будь-якому випадку, я впевнений, що ніхто не буде просити скасувати нові правила.

ЗМІ повідомили, що в липні близько 220 депутатів і 73 сенатори підписали запропонований закон. Однак цього все одно не вистачило, щоб прийняти законопроект. Як ви думаєте, чи вдасться його прийняти у цьому парламенті?

Кількість співавторів законопроекту про легалізацію, запропонованого Cannabis Legale, надзвичайно висока для італійського парламенту. Підтримка у парламенті та поза ним зростає з кожним днем, і дедалі більше членів парламенту готові проголосувати на користь нашої пропозиції. Я впевнений, що в палаті депутатів ми зможемо домогтися сприятливого голосування. У Сенаті процедуру доведеться почати з нуля, але той факт, що законопроект про легалізацію марихуани буде вперше обговорено в одній палаті парламенту — це вже ознака того, що навіть в Італії марихуана буде легалізована.

Ви кажете, що підтримка легалізації зростає з кожним днем. Серед політиків, що підтримують реформи, можна знайти як лівих, так і правих. Отже, хто ж зрештою виступає за цей законопроект, а хто — проти нього?

Хоча депутати від майже всіх політичних партій підписали законопроект, є і ті, хто проти нього — і серед них є члени майже всіх партій. Ті, хто найбільш запекло виступає проти легалізації, переважно належать до тієї ж культурної та політичної сили, що свого часу виступала і проти розлучень та абортів, а згодом проти штучного запліднення чи гомосексуальних союзів.

Я вважаю, що і в цьому випадку історія доведе, що реформатори мали рацію. Я завжди кажу, що сьогодні політики вже не діляться на правих та лівих, а діляться на відкритих та закритих. Ті, хто виступає за нові території свободи та відповідальності людей без будь-яких упереджень, належать до сфери відкритості: ми не заохочуємо використання марихуани, але вважаємо, що дорослі повинні мати свободу вживати канабіс так само, як вони вже вживають інші шкідливі речовини, такі як алкоголь і тютюн.

Супротивники вашої пропозиції спромоглися запобігти її обговоренню в Палаті депутатів 25 липня. Консервативні депутати подали понад 1700 поправок до законопроекту.

Використовувати інструменти парламентського обструкціонізму цілком легітимно — так само, як легітимно й використовувати всі засоби, щоб протидіяти цим інструментам. Однак представлені поправки не стосуються суті справи, а скоріше спрямовані на знищення самого законопроекту. Побачимо. Ті, на чиєму боці буде більшість, зрештою переможуть.

Вони можуть подати інші поправки, і, відповідно, законодавчий процес може тягнутися вічно, чи не так?

Так, це можливо. Парламентський обструкціонізм може розтягнути дискусію про легалізацію на невизначений термін. Але якщо всі ті, хто виступає за легалізацію марихуани, триматимуться разом, то будь-який обструкціонізм буде подолано.

Як ви думаєте, законопроект про легалізацію повернеться до парламентського порядку денного у вересні? Я маю на увазі, що це дуже напружений час в італійській політиці, адже скоро відбудеться конституційний референдум.

Після літніх канікул парламентські комітети будуть зустрічатися в середині вересня, і вони визначать свій розклад на найближчі місяці. Консенсус на користь законопроекту такий високий, що його доведеться обговорити. Парламент може і повинен це зробити,  при цьому дотримуючись розкладу щодо інших питань, включених до порядку денного наших двох палат.