Переклав Влад Мощенко

Прагу відвідав мусульманський імам, гомосексуал і фемініст в одній особі. Людовік-Мохамед Захед не бачить суперечностей між своїми вірою та сексуальною ідентичністю. «Геїв осуджує не іслам, а тоталітарні держави, які зловживають релігією для виправдання своєї гомофобності та патріархальності», – говорить в інтерв’ю газеті “iDNES.cz” чоловік, який заснував інклюзивну мечеть в Парижі та подорожує світом, щоб одружувати мусульманські одностатеві пари.

— Панує думка – як серед мусульман, так і між немусульманами, – що іслам і гомосексуальність несумісні. Ви ж дотримуєтесь протилежного погляду. Можете пояснити свою точку зору?

— Так, багато людей, на превеликий жаль, вважає, що словосполучення «гомосексуальний мусульманин» – оксиморон. Мусимо працювати над тим, аби змінити їхню думку.

Вважаю, що ряд невіруючих, як і велика кількість віруючих людей, мають викривлене уявлення про те, чим є справжній іслам. Релігія повинна приносити людині духовність, звільнення й спокій. Слово «іслам» в арабській мові етимологічно перегукується зі словом «салам» (в арабській мові корені майже завжди трибуквені та складаються з приголосних, голосні додають граматичного і смислового забарвлення – прим. перекл.), що означає «мир, спокій». Іслам, відтак, не може диктувати, яка ідентичність чи сексуальність правильна, а яка ні. Якщо це нав’язування здійснюється в ім’я Аллаха – це не є справжньою набожністю, це тоталітаризм, фашизм.

Якщо ми не поважаємо сексуальну орієнтацію чи свободу слова й самовираження, не визнаємо ідентичностей, відмінних від гетеросексуальної, – ми практикуємо не іслам, а патріархальний тоталітарний режим. Це робили нацисти, частково комуністи, а тепер це роблять ісламісти «Ісламської Держави». Іслам зі свого визначення є інклюзивною вірою, яка приймає всіх і кожного.

— Але в Корані написано, що мужоложці заслуговують кари…

— Це не стосується гомосексуальних відносин та любові, там йдеться про зґвалтування. Коран говорить про гомосексуальні контакти між двома чоловіками в більш ніж сімдесяти віршах, але всюди мається на увазі зґвалтування, статевий акт без взаємної згоди. А гомосексуальних жінок Коран оминає взагалі. Досить схожа ситуація в Біблії – в історії про Содом содомітами називають ґвалтівників. В Корані все ж не йдеться про вороже ставлення до гомосексуалів. Це неправильна інтерпретація. Бог же, навпаки, забороняє крадіжки, ворожнечу та зґвалтування в його ім’я.

Мусульманські країни мають давню традицію прийняття гомосексуальності. В Хадисах дуже чітко сказано, що пророк Мохамед приймав у своєму домі «жіночних мужів» і «чоловікоподібних жінок». З контексту зрозуміло, що так називали людей, яких тепер ми окреслюємо як ЛГБТ. Османська імперія та інші мусульманські суспільства не втручались у сексуальність своїх мешканців. В Марокко, Єгипті, Туреччині чи Йорданії ще в ХІХ ст. гомосексуальні пари могли безкарно існувати в соціумі. Туди втікали люди з Європи, щоб мати змогу вільно жити зі своєю орієнтацією. Але з часом гомофобні правителі  все ж деформували іслам на Близькому Сході.

— Як так сталось?

— За усім стоїть економіка, політика та освіта. Арабські мусульманські спільноти пройшли через ряд заворушень, криз та колонізацій. У цілому, коли люди почуваються слабкими, наляканими та в небезпеці, вони обирають сильного лідера, суспільство стає ізольованим і починає вичленювати й переслідувати тих, хто не вписується в поняття «норми».

Так сталось і на Близькому Сході. Замість вільних суспільств виникли тоталітарні держави, де «порядок» головує не лише в публічному просторі, а й у вашому ліжку. Така держава прагне контролювати з ким ви живете, з ким спите, у якого бога вірите тощо. Ідеальним прикладом є Саудівська Аравія. Двісті років тому її навіть не існувало. Державу колонізовували всі, хто тільки міг. Коли ж тамтешня спільнота, маючи за плечима весь цей досвід, нарешті здобула можливість самоврядування, вона обрала фашистський тоталітарний режим. Ваххабізм не має взагалі нічого спільного з коренями ісламу, це нова тоталітарна ідеологія. Коли хтось стверджує, що «Іслам осуджує геїв, лесбійок тощо», той говорить дурниці. Геїв осуджує не іслам, а тоталітарні держави, які зловживають вірою для виправдання гомофобії і патріархату.

— Колись у християнських суспільствах гомосексуальність також була табуйованою. Європа, яка збудована на християнських принципах, зараз ставиться до гомосексуальності набагато приязніше, ніж більшість мусульманських країн. Як ви можете це пояснити?

— Пояснюю це лише демократією та свободою сучасних європейських країн. Завдяки цьому тут є прогресивні рабини, священики та пастори, які вже десятки років міняють образ християнства та юдаїзму, беручи до уваги наукові дані про людську сексуальність та феміністичні цінності. Ці знання відображаються в їх сприйнятті та трактуванні Святого Письма. Все це в Європі відбувається якихось п’ятдесят років, але, звісно ж, так було не завжди.

Коли йдеться про такий сучасний підхід до священних текстів, мусульмани пасуть задніх. Внаслідок особливостей політичного розвитку їх доступ до освіти, свобод та демократії був значно меншим. Сьогодні ж, вперше за довгий час, люди в таких країнах як Алжир, де я народився, починають брати долю в свої руки, з’являється демократія, дискурс про права людини. Зміни на краще триватимуть ще довго. Завжди знайдуться панарабські вчені, які б радо встановили в усьому світі патріархальний порядок на чолі з арабським чоловіком. Відбувається довільне трактування Корану, зокрема історії про Содом і Гоморру.

Але також більшає мусульманських вчених із сучасним підходом. Ісламська етика змінює також і свій погляд на права секс-меншин. Ці вчені вивчають Коран і тексти про життя Мохамеда не знаходячи в них жодного осуду гомосексуальності.

— П’ять років тому Ви заснували інклюзивну мечеть в Парижі. Що це означає? Хто найчастіше відвідує Вашу мечеть?

— Це означає, що там раді бачити кожного, нікому не заборонено приходити. Майже сімдесят відсотків прихожан – гомосексуальні мусульмани. В основному це жінки. Все частіше приходять і гетеросексуальні мусульмани, атеїсти, юдеї та християни. Хочуть підтримати нашу ідею і хочуть побачити на власні очі, як це. Бачать, що ми звичайні люди, які керуються демократичними засадами й правами людини.

Сьогодні існує ряд таких мечетей в Західній Європі, Тунісі, ПАР, США та Індонезії. Між іншим, в Індонезії існує мечеть для трансгендерів, її імам – трансгендерна людина.

— До Вашої мечеті в Парижі приходять і гетеросексуали, але переважають ЛГБТ. Для них повинна бути спеціальна окрема мечеть?

— Гомосексуальні мусульмани є, власне, меншиною в меншині, і таке їхнє становище дуже невигідне й непросте. Поряд з переконаними мусульманами, які практикують іслам, є багато людей, духовність яких тільки-но проявляється. Деякі з них – гомосексуали, і при цьому хочуть практикувати іслам. Велика частина традиційних мечетей не готова їх прийняти. А ці люди потребують безпечного простору, де вони могли б спокійно практикувати релігію і водночас не приховувати свою сексуальну ідентичність. Йдеться не про особливу мечеть, а про простір для прогресивних, відкритих людей без огляду на їх сексуальну орієнтацію. Коротше кажучи, для всіх, хто хоче брати участь у богослужінні без дискримінації.

— Чи не атакують вас екстремісти? Ісламісти? Традиційні європейські ксенофоби?

— Часом хтось нам погрожує, але до фізичних нападів не дійшло. Погрози ми отримували, в основному, по відкриттю мечеті. Зате все більше і більше людей кажуть нам, що ми робимо добру справу.

— Ви також заснували Спілку французьких мусульман-гомосексуалів. Скільки людей до неї входить?

— Організацію я заснував у 2010 році, і по двох роках відійшов від її справ, аби зайнятись інклюзивною мечеттю. Так от, на той час до Спілки входило близько чотирьохсот людей.

— Мусульмани Франції, які не осуджують гомосексуальність, поки що складають меншість. В яких ви взаєминах з рештою французьких мусульман? Чи зазнаєте проявів гомофобії з їх боку?

— Коли розмовляю з якимись гомофобно налаштованими мусульманами у Франції, кажу їм: “У мене проблем немає. Це у вас проблема. Я живу в мирі з Богом, з родиною й своїм чоловіком. Проблема у вас: ви європейські громадяни, які не дотримують законів країни, в якій живете. Ви обрали жити тут, не в Саудівській Аравії, не в Алжирі, Туреччині чи Йорданії. З тих країн ви втекли, бо там не було демократії, а політика та економіка були в руїнах. Тому ви не можете далі слідувати їхнім правилам. Гомофобія тут поза законом. Згідно з місцевими законами, ви не маєте права мені говорити, що гомосексуальність неправильна чи осуджувати її, навіть якщо посилаєтесь на Коран. Не смійте ховатись за перекрученою гомофобною інтерпретацією священних книг, тільки аби виправдати нелюбов до геїв і страх за свої традиції. Ці погляди беруть початок у патріархаті, не в ісламі!”. Пояснюю їм, що інтеграція в суспільство не призведе до знищення традицій. Ми можемо бути і мусульманами, і європейцями.

Велика проблема в тому, що ряд імамів і мечетей у Франції  та Німеччині фінансується Алжиром і Саудівською Аравією. Єдиний заклад, де можна вивчитись на імама, отримує фінансування від Алжиру. Різноманітність і терпимість в ісламі не може процвітати, поки освіта імама курується ворогами демократії. Тому потрібно допомагати французьким мусульманам віднайти самодостатність.

— Як?

— Практичним кроком було б введення податку на халяль. З продажу халяльних страв можна було б фінансувати імамів і мечеті у Франції, аби тутешні мусульмани не залежали від закордонних фінансових впливів. Французьким мусульманам варто перш за все бути французами, але також і мусульманами. В цьому немає жодної суперечності. Треба бути ближче до людей, з якими живеш на одній території, ніж до тих, хто живе в далекій тоталітарній державі, але зате тієї ж віри.

— Ви подорожуєте світом, одружуючи одностатеві пари. Де найчастіше відбуваються ці весілля?

— У Франції, Німеччині, Тунісі, Бельгії, Нідерландах, Італії. Раніше в Німеччині було важко знайти підтримку при організації таких весіль – там іслам був у руках турецьких організацій, які фінансувались турецькою владою, гомофобною та ісламістською. Сьогодні все змінюється. Проблема була й у католицькій Італії. Колишній лідер тамтешньої ЛГБТ-організації був націоналістом і расистом, а його наступник – дуже відкрита людина. Усе помалу змінюється.

— У Чехії Ви ще не проводили шлюбних церемоній?

— Поки ні, можливо, в майбутньому… Взагалі, перше відкрите гомосексуальне мусульманське весілля відбулось порівняно недавно – в Парижі, у 2010 році.

— А Ваше весілля, яким воно було?

— Адміністративна частина відбулась у Південно-Африканській Республіці, а родинне свято – у Франції. Перші такі весілля набули широкого розголосу в медіа, і ряд як віруючих, так і немусульман були шоковані тим, що гомосексуальні мусульмани взагалі існують, а тим більше одружуються. Зараз люди вже звикають до цього. І консервативні мусульмани Франції поступово визнають, що ми маємо право існувати, хоч вони з нами й не згідні.

— Ви вважаєте себе феміністом, хоча для мусульманина така характеристика є нетиповою. Як ви дійшли до ідей фемінізму?

— Під час вивчення священних книг до мене дійшло, що і пророк Мохамед був певним чином феміністом. Він захищав права жінок в той час, коли вони цих прав не мали (їх, припустимо, могли продавати в рабство), виступав також проти насильства над жінками.

Сьогодні у Франції присутня різниця в оплаті праці чоловіків і жінок – 25 відсотків на користь перших. Хоч і можна сказати, що в країні панує демократія, нерівність все ще не викорінено.

Наступну проблему я бачу в тому, що трансгендерні люди не можуть змінити стать в документах, не пройшовши через оперативні втручання. Це означає, що, наприклад, чоловік в жіночому тілі, який не хоче оперуватись, не може документально стати чоловіком. Спочатку він мусить пройти через стерилізацію. Це жахливо. Людина мала б мати право ідентифікувати себе так, як вона себе відчуває; якщо вона відчуває себе чоловіком, вона – чоловік, хоч і має жіноче тіло. Таким людям треба допомагати, а не нав’язувати ідентичність. Треба зазначити, що для ЛГБТ-підлітка це дуже важкий стан речей. Серед гомосексуальних підлітків у Франції суїцид в 15 раз поширеніший, ніж серед населення в цілому, що ж до трансгендерних підлітків – серед них тих, хто скоїв самогубство, в 40 разів більше.

— Ви виросли в Алжирі, де гомосексуальність і досі є злочином та гріхом. Як було вам в підлітковому віці? І коли ви розповіли родині?

— Я вивчав іслам з 12 років в медресе. Поступово до мене доходило, що ця прихильність, яку відчуваю до інших хлопчиків, в школі називають гомосексуальністю. В 17 років я розповів про це сестрі, у 21 – батькові та решті родини. Батько й брат відреагували дуже агресивно, били мене, це було жахливо. Я сказав їм тоді, що або вони приймуть мене таким, яким я є, або втратять сина.

Єдиний іслам, відомий мені тоді, був гомофобним та мізогінним. Те, що насправді він таким не є, я усвідомив уже пізніше. Тоді я дуже рішуче поставив сам собі запитання, чи можна бути геєм і мусульманином одночасно. У Франції я зустрів схожих на мене людей. Після громадянської війни моя сім’я вирішила виїхати з Алжиру, там тоді дуже важко жилось. Ми переїхали до Марселя, а частина родини зараз виїздить в Канаду. Більшість освічених молодих людей залишає Алжир…

— Батько і брат нарешті прийняли вас як гомосексуала?

— Думаю, що вони ще не розуміють, але вони мене поважають, бо бачать, що в мене все добре і що я допомагаю іншим. Бачать, що я добра людина, хоч їх все життя вчили, що гомосексуали погані. Я для них доказ того, що гей може бути доброю людиною. Але разом з тим сумно, що їм для цього потрібні докази.

— Ваш чоловік теж мусульманин?

— Так. Він дуже духовний, заглиблений в містику, суфізм, пише вірші.

— Для радикальних ісламістів і ксенофобів усіх видів Ви є дуже контроверсійним персонажем. Вам ніколи не буває страшно за своє життя?

— Я не боюсь, але, звісно ж, вживаю всіх можливих заходів безпеки. Коли подорожую чи беру участь у конференціях, завжди дбаю про безпеку. Мохамед каже: «Помреш і ти, і всі інші». Це життя не вічне. Ми тут дуже ненадовго затримуємось перед тим, як потрапимо туди, де правитиме мир. Подібний підхід до життя у всіх релігіях – в буддизмі, юдаїзмі та християнстві.

Але, звісно ж, я не хочу померти завтра. Ще є книги, які я хочу написати, конференції, які хочу провести, і ще хочу допомагати людям бути собою.

Перекладено за iDNES.cz

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.