Переклала Віолетта Жихар

На наступний день після перемоги Трампа хештег #calexit підірвав соцмережі. «Калекзіт» — це рух, який ставить собі за мету відокремити штат Каліфорнія від США і зробити його незалежною державою. Постановки цього питання на референдумі у 2019 році наполегливо добивається група під назвою «Так Каліфорнія».

Ми обговоримо політичні аспекти цього питання у моїй наступній статті, а зараз давайте спробуємо розглянути неполітичні наслідки «Калекзіту», адже вони дуже цікаві.

Я тут бачу два основні питання:

1) Чи справді «Калекзіт» можливий, чи це зовсім нереально? Які є перешкоди для його реалізації і як ентузіасти «Калекзіту» збираються обійти їх?

2) Які наслідки мав би «Калекзіт» для населення Каліфорнії, решти США і всього світу? Якби рішення було в ваших руках, що б ви зробили?

Судячи з того, що я читав, перше питання здається важкеньким. «Калекзіт» — не нова ідея. З 1850 року (коли було засновано цей штат) було озвучено більше 200 таких пропозицій. І жодна з них не була схвалена з вагомої причини: виходити з союзу нелегко. Вікіпедія пояснює:

Верховний суд у справі Техас проти Вайта у 1869 році ухвалив рішення, що жоден штат не має права в односторонньому порядку вийти з Союзу. Таким чином, вихід потребує згоди 38 законодавчих зборів штатів і двох третин голосів «за» в Палаті представників та у Сенаті, щоб прийняти поправку до Конституції, оскільки Конституція не передбачає механізму державного відділення.

В останній раз вихід із союзу був успішно здійснений у 1861 році, коли 11 штатів відокремилися під час Громадянської війни, а потім повернулися через чотири роки, коли війна закінчилася. Щось на зразок сучасного «Калекзіту» є безпрецедентним у США, але безпрецедентний не означає неможливий. Я впевнений, що було багато закликів до Брекзіту, перш ніж Брекзіт відбувся насправді. Американець у 1750 році, ймовірно, вважав незалежність від Англії (Амекзіт?) нездійсненною мрією. Історія сповнена шокуючих, безпрецедентних моментів.

Проте зараз я не бачу реальної можливості голосування переважної більшості країни за втрату одної з найбільш цінних частин Америки. (Хоча Путін, схоже, є прихильником цієї ідеї, що підвищує її шанси.)

Що ж до другого питання, спершу це здалося мені божевільною ідеєю, але чим більше я думаю про це, тим більше мені це подобається. І ось чому:

Пишучи для цього блогу, я дізнався про розробку багатьох технологій, що можуть повністю змінити світ та життя людей. Вони можуть допомогти нам вирішити всі наші проблеми, навіть перемогти старіння і смерть. Тим часом я старію, почуваюся дедалі більш смертним, і час мій спливає. Можна вважати, що я спостерігаю за перегонами двох машин і дуже-дуже сильно хочу, щоб автомобіль технологій перегнав автомобіль смерті Тіма. Якщо відійти від моїх власних проблем, світ сповнений бідності, хвороб, насильства та інших страждань, не кажучи вже про те, що трильйон тварин вже у дупі через швидкі зміни в їхніх екосистемах. Технології можуть допомогти нам суттєво покращити ситуацію в усіх цих сферах. Але що більше ви дізнаєтеся про те, як працює технічний прогрес, тим чіткіше ви бачите перепони, що постають на його шляху, сповільнюючи його й іноді взагалі зупиняючи.

Коли США здобули незалежність у 1776 році, світ був сповнений архаїчних монархічних політичних систем, а зміни архаїчних систем рідко відбуваються швидко. Незалежність дала американцям можливість діяти як Apple, коли ця компанія вийшла на сцену індустрії мобільних телефонів: вільні від багажу історії та традицій, американці почали з чистого аркуша та взялися за колективне вирішення питання «З огляду на все, що ми дізналися з історії, якою має бути країна в сучасному світі?» Свіжий підхід дозволив їм створити абсолютно нову, розумнішу систему управління. Через 200 років США стали наймогутнішою і найбагатшою в світі країною, якій увесь світ завдячує величезним відсотком сучасних технологічних інновацій. США були живим, робочим прикладом того, наскільки успішною може бути конституційна демократія в дії, тому багато інших країн невдовзі наслідували їхній приклад.

«Калекзіт» може стати ще одним шансом почати з чистого аркуша. Політична система США була побудована в той час, коли люди пересувалися на конях, а електрики не було — взагалі не було. Не може бути, щоб батьки-засновники створили таку саму систему, яка існує зараз, якби вони жили в наш час. Каліфорнія могла би взяти до уваги стан сучасного світу з усіма уроками, які ми засвоїли за 240 років американського експерименту, і переосмислити те, якою має бути країна. Звільнивши Каліфорнію від летаргії, властивої 320-мільйонній нації з широким діапазоном цінностей і точок зору, «Калекзіт» міг би стати шансом переосмислити і багато інших речей: освіту, охорону здоров’я, податки, імміграцію, зовнішню політику, право. Ці інновації і результати їх впровадження у Каліфорнії могли би стати прикладом для решти світу — в тому числі й США — як можна модернізуватися.

Каліфорнія як «чистий аркуш» могла би стати найбільш ефективною країною у світі, і з огляду на те, що вона вже зараз є технологічною утопією, «Калекзіт» зробив би її повноцінною Меккою для найкращих технологічних мізків. Темпи технологічного прогресу зросли б. І це було б добре для всього світу.

Звичайно, завжди були побоювання, що різкий технологічний прогрес може перетворити всю Землю на скріпки. Але мені здається, що технології зроблять це в будь-якому випадку. І від людей залежить не те, як швидко це станеться, а те, наскільки розумно це відбуватиметься. Менша, компактніша, вільніша Каліфорнія була б у вигіднішому становищі, ніж ми зараз, щоб вирішувати складні проблеми безпеки.

Як велося б Каліфорнії у якості окремої країни? Їй велося б просто чудово. Незалежна Каліфорнія — це країна з населенням у 40 мільйонів людей (приблизно як Канада) і з шостою за розміром економікою у світі (більшою, у ніж Франції). Незалежність тільки пішла б їй на користь і, ймовірно, призвела би до припливу розумних людей, суттєвого збільшення зовнішніх інвестицій, а також до усунення тягаря субсидування решти США («Так Каліфорнія» виклали великий список причин, чому «Калекзіт» був би сприятливим для Каліфорнії). Що ж до оборони, то чи зачепилися б ви з країною, у якої найкращі в світі безпілотники, роботи, технологічна зброя, системи ПРО і можливості для кібератак? Ніхто не наважився б напасти на Каліфорнію.

Що ж до решти США, з нами все було б гаразд. «Калекзіт» був би ударом по ВВП, але не таким серйозним, щоб із ним не впоралися США. На вибори, як не дивно, це особливо не вплинуло б: якщо відняти голоси каліфорнійців від усіх результатів президентських перегонів за останнє століття, на жодних із них не переміг би інший кандидат. Імовірно, між США і Каліфорнією були б дуже близькі, дружні відносини завдяки спільній історії та культурі, а також через те, що співпраця була б в інтересах обох країн. Таким чином, американці, ймовірно, могли би перетинати кордон з Каліфорнією без будь-яких віз або інших турбот — і навпаки. Могли б існувати взаємовигідні угоди щодо торгівлі, водопостачання та спільної оборони.

Так само я впевнений, що, хоча США і втратить ключову берегову лінію і порт у Тихому океані, вони уклали б з Каліфорнією угоду, за якою вони отримали би доступ до всього, що їм потрібно.

Так що вперед, «Калекзіт». Я б хотів, що б це сталося. Але, ймовірно, цього не буде.

Правда ж?..

Джерело: Wait But Why

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.