Вівторок у Києві видався осінньо-теплим і сонячним. Ні тобі дощу, ні снігу, ні 20-градусного морозу. За таких погодних умов розпочинати Майдан в Україні якось не звикли, тож об’єднана акція опозиції, що почалася 17 жовтня під Верховною Радою, навряд чи ним стане. І проблема тут навіть не в погоді.

10:30 ранку. На виході з метро «Хрещатик» на вулицю Інститутську весело вітаються між собою кілька чоловіків у чорних одностроях. Є трохи людей з прапорами, що за цигаркою чи кавою чекають на інших. Типовий ранок урядового кварталу. Затримуватись тут немає сенсу: під Верховною Радою вже годину як мітингують. Але мої плани змінює чисельна колона, що піднімається Інститутською під білими прапорами партії «Справедливість», яку заснував екс-голова СБУ Валентин Наливайченко. У вічі одразу впадає непропорційно велика кількість просто вдягненої молоді та людей похилого віку, майже повна відсутність власних «хендмейд»-плакатів і пасивність учасників ходи. Але не будемо робити передчасних висновків.

IMG_9944

В голові колони намагаються запустити кричалки, потім заспівати гімн, але далі кількох перших рядів ініціатива не йде. Значно більшу реакцію серед людей викликають звуки вибухів (як потім з’ясується — пострілів артилерії на честь візиту президента Мальти), що доносяться з боку Парламенту. Комусь це подобається: «Почалося! Почалося!», — та більшість виглядають явно занепокоєними. Заяву СБУ про вилучення зброї та можливі провокації на мітингу багато хто сприймає цілком серйозно.

Я відділяюся від колони Наливайченка біля Національного банку, де ця колона робить спробу піти на штурм першої-ліпшої огорожі з правоохоронцями — замість того, щоб просто обійти її. Тут мітингувальників уже суттєво більше, але виглядають вони ще більш старими, втомленими та бідними. Розсівшись на клумби, чи заздалегідь привезені з дому стільці, пенсіонерки обговорюють свої проблеми та снідають бутербродами. Інші слухають ранкові промови локальних спікерів цієї ділянки фронту проти «злочинної влади».

IMG_9961

IMG_9962

IMG_9967

Ще квартал, ще поворот — і ось крізь металевий паркан, голови Нацгвардійців та рамки металошукачів уже видно Верховну Раду. Заходи безпеки цього разу безпрецедентні. За рамками — справжній опозиційний мікс («Рух нових сил», «Самопоміч», «Національний корпус», «Свобода», «Громадянська позиція» тощо), об’єднаний спільним ворогом — постаттю чинного президента. І хоча й тут партійних прапорів більше ніж людей, ідейних активістів теж вистачає, а прокльони в сторону Порошенка чути звідусіль.

IMG_9977

IMG_9993

IMG_9987

IMG_0016

IMG_9997

IMG_0046

Саме Петро Порошенко несе відповідальність за всі негаразди в країні. Цю думку проговорює майже кожен оратор, що піднімається на сцену, називаючи президента «англомовним Януковичем». «Гарант» підім’яв під себе Уряд, Парламент та судову систему і монополізував більше влади, ніж міг собі уявити Янукович, — виголошують з трибуни. Тож заявленими цілями акції стали перехід до нової системи обрання народних депутатів за відкритими списками, створення незалежного Антикорупційного суду та зняття депутатської недоторканності. Ці три цілі озвучують і звичайні учасники мітингу.

«Прийшов, щоб відстояти три вимоги, які всі ці політичні сили ставлять перед собою: скасування недоторканності всіх рівнів, новий виборчий закон зараз, а не під вибори, і утворення Антикорупційних судів — не в редакції Пороха, а в тій, яку нам рекомендує Венеціанська комісія», — як на екзамені розповідає молодий хлопець з Івано-Франківська, що побажав бути підписаним як Іван. Про свою партійну приналежність Іван, кинувши короткий погляд на прапор у своїх руках, каже: «Справедливість Валентина Наливайченко».

2069892

А от Валентина Іванівна безпартійна. І хоча на комірці її пальто наколотий логотип «Батьківщини», вона каже, що підтримує усі партії, які тут зібралися, і висуває до влади соціальні вимоги. «Я прийшла тому, що в черговий раз, навіть з пенсійною реформою, нас обдурили. Кому дали по 134 грн., кому по 180, а кому — 2000. Я проробила 38 років, і мені сказали, що як я на інвалідності, то не можу получити підвищену пенсію. А судову реформу що вони зробили? Хай я не закінчувала інститути, але я подивилася, що вони обдурюють по всім параметрам». І додає: «Якщо хоче Порошенко працювать — хай працює на Україну, а не на Ізраїль. А зараз він працює не на Україну».

«У вас Батьківщина прикріплена. Юлія Тимошенко — це ж злодійка, ви ж знаєте?» — втручається у розмову літній чоловік, що якраз проходив поруч. «Це значок “Україна”. Це Серце України. Я дуже підтримую усіх людей, які за честь і за справедливість», — відповідає йому Валентина Іванівна.

22563657_996798460461286_1282088037_o

Ближче до першої запал акції потроху стихає, а за межами площі Конституції починаються відцентрові рухи. «До першої стоїмо», — вихоплюю я шматки розмов. Інші ж збираються прямо тут. Навколо одного-двох людей формуються групи, що, відмітившись у списках, організовано відходять з території проведення акції. Складаються ці групи майже повністю з пенсіонерів та студентів, що демонструють чудеса скоординованості. Деякі групи можна зустріти вже на Хрещатику. Вишикувані в шеренгу, вони всі чогось нервово очікують.

«Всі прийшли, і я. Мітинг! За справедливість. Не за гроші, не переживай! Все нормально! Пенсії вистачає. Вистачає до Києва доїхати. В одну сторону. Назад пішки піду», — говорить Олександр з Черкас.

IMG_0001

IMG_0004

2017-10-17-611

В цей час мітинг ще раз вибухає оплесками, адже на сцену піднімається лідер протестів Михайло Саакашвілі. За підтримки групи активістів, як він це добре вміє робити, Саакашвілі легко проходить кордон з боку Грушевського, просто ігноруючи рамки металошукачів та індивідуальний огляд.

22563681_996796773794788_1845241050_o

Зі сцени колишній президент Грузії викриває оборудки та маніпуляції чинної влади, «бариг», що з дня на день дурять простого українця, а в першу чергу — президента Порошенко. За бурхливої підтримки людей на площі, що знову і знову починають скандувати: «Міхо! Міхо!», Саакашвілі закликав мітинг не розходитися, аж доки Верховна Рада не проголосує за запропоновані опозицією реформи. «Це не третій Майдан. Третього не має бути», — виголошує ключову тезу Саакашвілі. Це «завершення другого Майдану», який після втечі Януковича так і не переміг. Такий собі Майдан версії 2.5.

Майдан 2.5, повільно втрачаючи учасників, залишається чекати новин з Верховної Ради. На найближчий час нічого не заплановано, тож я теж іду геть.

IMG_0089

Ввечері у Києві так само тепло, як і вдень. Сонце потроху йде з небосхилу, покидаючи охоплені протестом вулиці, але досі красиво підсвічує жовтогарячі дерева Маріїнського парку і готель «Київ» — мовчазного свідка більшості політичних подій. О п’ятій вечора, коли я повертаюся під стіни парламенту, тут уже відбулися перші зіткнення активістів з правоохоронцями, при чому не на користь останніх. Учасникам мітингу вдалося відбити цінні трофеї — більше двох десятків поліцейських щитів, щільна стінка яких тепер перегороджує вулиці. Частини металошукачів вже немає, а десь вдалося знести паркан. Сама ж Верховна Рада вже оточена п’ятьма кільцями поліцейських та нацгвардійців.

IMG_0113

IMG_0152

Змінився і склад учасників. Людей явно поменшало, але куди помітнішими стали люди середнього віку з нашивками добровольчих батальйонів, переважно «Донбасу». Саме вони формують стінку, за плечима якої прямо на проїжджій частині вже встановлюють перші намети — те, чого традиційно не любить жодна українська влада. А разом з наметами з’являються і депутати. Семен Семенченко та Єгор Соболєв швидко збирають навколо себе журналістів та повторюють сьогоднішню тезу про Майдан 2.5. На питання журналістки, що ж змінилося з часів другого, Соболєв відповідає, що тепер народ став розумнішим і танців більше не буде.

IMG_0115

IMG_0131

IMG_0134

IMG_0156

На сцені знову Михайло Саакашвілі. Він надзвичайно експресивний і часом зривається на крик, чим знову і знову заводить натовп. «Вони там думають, що тут все так, як вони звикли. Що тут всі за гроші. Але тут інші люди! Ніхто нікого не підвозив! Ніхто нікому не платив! Я був на двох Майданах, і одразу бачу це!» — звертаючись до узагальнених «них» виголошує Саакашвілі. Я ж спостерігаю, як молоді люди, постійно кудись надзвонюючи, і далі відмічають у списках бабусь, які юрмляться навколо них, а після магічних помахів олівця групою ідуть на вихід. І хоч намети лишаються стояти на наступні дні, коли депутати таки погодилися розглянути законопроекти про зняття депутатської недоторканності, оновлення політичних методів в українській політиці, схоже, не відбудеться і цього разу. Незалежно від того, переможе Майдан 2.5 чи програє.

IMG_0165

Автор фото: Сергій Мовчан