У польському Катовіці в неділю почався кліматичний саміт ООН, на який приїхали делегати з майже 200 країн. Переговори триватимуть два тижні, і за їхніми результатами учасники мають ухвалити звід правил щодо імплементації Паризької угоди. Їхньою метою є обмежити зростання світової температури протягом століття до 1,5–2℃.

Основним завданням делегатів є затвердження технічних правил функціонування Паризької угоди, котра почне діяти у 2020 році. Сюди входять, серед іншого, правила вимірювання, подання звітів та перевірки викидів парникових газів.

З часу Паризького саміту багато змінилось. Наприклад, у США до влади прийшов Дональд Трамп, який неодноразово заявляв, що не вірить у зміну клімату, і заявив про вихід своєї країни з Паризької угоди. Щоправда, зробити це США зможуть не раніше листопада 2020 року, тому делегати від США беруть участь і в нинішньому саміті. Схожі думки про кліматичні зміни і Паризьку угоду висловлював і новообраний президент Бразилії Болсонару. Бразилія, до речі, недавно відмовилася від своєї обіцянки прийняти у себе наступний кліматичний саміт.

Між тим, останні дослідження показують, що світова температура росте набагато швидше, ніж очікувалося раніше. Останній звіт Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) свідчить, що аби обмежити зростання світової температури до 1,5℃ відносно доіндустріального рівня, викиди парникових газів потрібно зменшити на 45% до 2030 року. Якщо цього температурного ліміту не вдасться дотриматися, наслідки можуть бути катастрофічними. Регіони, розташовані низько над рівнем моря, вже до кінця століття можуть опинитися під водою. За підрахунками Світового банку, більше 140 мільйонів людей можуть стати кліматичними біженцями до 2050 року. І дедалі більше експертів вважає, що людство вже пройшло точку неповернення. Більше того, недавнє дослідження показало, що викиди парникових газів вперше за чотири роки знову почали зростати.