Переклала Марина Коток
18 січня 2016 року — через майже десятиріччя після того, як Комітет ООН з прав людини вирішив, що права перуанської жінки були порушені забороною зробити аборт, та рекомендував уряду виплатити їй компенсацію — Комітет ООН з прав людини оголосив, що Перу заявила про виплату компенсації за відмову у доступі до легальної медичної процедури.
У 2001 році сімнадцятирічна перуанська дівчина на ім’я «К.Л.» була на 14 тижні вагітності, коли лікарі державної лікарні в Лімі діагностували аненцефалію у її плоду. Аненцефалія — це смертельний вроджений дефект, коли зародок не має більшої частини або всього переднього мозку. Лікарі повідомили їй, що продовження вагітності ставить її життя та здоров’я під загрозу. Їй було рекомендовано зробити аборт.
Аборт був легальний у Перу за кількома показниками, проте лікарня відмовилася здійснити переривання вагітності на тій підставі, що держава не забезпечила чіткого регулювання здійснення такої операції. К.Л. була змушена зберегти вагітність, народити та годувати дитину ті чотири дні, протягом яких дитина була жива. На думку Управління Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR), це рішення призвело до серйозних психічних та фізичних наслідків для її здоров’я.
У 2005 році була подана скарга в Комітет з прав людини ООН про те, що, відмовляючи К.Л. у доступі до легальної медичної процедури, її права були порушені. Комітет погодився та рекомендував Перу виплатити компенсацію К.Л. Тепер, майже десятиріччя потому, уряд Перу погодився це зробити.
Прийняття цього рішення Комітетом стало першим випадком, коли орган із захисту прав людини ООН притягнув уряд до відповідальності за неспроможність забезпечити доступ до здійснення легального аборту. Комітет заявив, що Перу порушила права потерпілої, проголошені Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ICCPR), серед яких право на ефективне лікування, заборона тортур і жорстокого, нелюдського та принизливого поводження, право на приватне життя та право неповнолітніх на застосування засобів захисту.
«Звісно, було би краще, якби вона не була змушена чекати десять років, аби отримати своє, проте важливо те, що несправедливість, вчинена проти неї, нині формально визнана», — заявив у прес-релізі Сер Найджел Родлі, чинний член Комітету, який був членом Комітету також і тоді, коли були надані рекомендації у 2005 році.
Інший член Комітету Фабіан Сальвіолі сказав, що для держав важливо виконувати рішення, які приймає Комітет. «Коли держава виконує рішення Комітету, вона виконує свої зобов’язання та дає надію іншим потерпілим, задіяним у справах, які розглядає Комітет, — сказав він. — Держава повинна виконувати свої зобов’язання із захисту прав людини згідно з угодою, адже це сприяє створенню більш справедливого суспільства».
Справу К.Л. довели до Комітету Центр репродуктивних прав, Латиноамериканський та карибський комітет із захисту прав жінок та Консультаційний центр захисту прав жінок. У заяві для преси, опублікованій невдовзі після згоди Перу у грудні, головна виконавча директорка Центру репродуктивних прав Ненсі Нортруп заявила, що попри те, що рішення щодо виплати компенсації К.Л. є важливим, ще багато що треба зробити для забезпечення доступу до медичного обслуговування в галузі репродуктивного здоров’я.
«Прийшов час для Перу уточнити та запровадити свої власні інструкції щодо безпечного аборту та далі покращувати доступ до найважливіших медичних послуг у галузі репродуктивного здоров’я для всіх жінок та дівчат», — заявила вона.
Джерело: United Nations