«Пред’явіть перепустку». Табличка зустрічає мене при вході в Куренівське тролейбусне депо, що у Києві, на вулиці Сирецькій. Але перепустку вже ніхто не питає. За п’ять днів голодування, яке розпочалось ще 3-го лютого, численних візитів журналістів та бійок, в приміщення можна заходити не промовивши ні слова. Втомлений консьєрж лише супроводжує тебе важким поглядом зі скляної будки, чудово розуміючи, куди ти й для чого. Про водіїв тролейбусного депо, які протестують, членів незалежної профспілки, що утримують одне з приміщень депо та відмовляються від їжі, вимагаючи припинення репресій та поновлення на роботі, тут знають усі.

На такий крок водіїв штовхнуло повне ігнорування їхніх вимог, що звучали на кількох попередніх акціях протесту, та посилення репресій зі сторони адміністрації. Тиск на профспілку почався ще восени, та посилився, коли за запрошені водієм Андрієм Трояном журналісти оприлюднили відео, продемонструвавши жахливий технічний стан тролейбусів на маршруті. З часом репресії тільки наростали. Якщо ще місяць тому водії боролися за поновлення на роботі лише однієї людини – Тетяни Олійник, то станом на сьогодні звільнили вже трьох. Незгодним дають догану за доганою, виселяють з гуртожитку, відмовляються визнавати лікарняні листи та створюють нестерпні умови роботи, пересаджуючи на несправні тролейбуси чи ставлячи на найбільш незручні маршрути. Таким чином, людей змушують виходити з профспілки (із 60 людей залишилося не більше 10) чи доводять до звільнення з підприємства за власним бажанням. Тож голодування – відчайдушна спроба це змінити.

Кімната, зайнята членами профспілки, невелика і зовсім не пристосована для ночівлі. На єдиному ліжку відпочиває Андрій Самко – сьогодні йому викликали швидку, але від госпіталізації він відмовився. Звільнені Тетяна Олійник та Андрій Троян почувають себе трохи краще і готові вкотре переповісти свою історію. Тетяну звільнили вже вдруге, адже водії на підприємстві працюють на «два табелі» – один для основної роботи, інший – робота за сумісництвом, що вже є порушенням. «Уволив меня по первому табелю, на этом они не остановились и уволили по второму. За прогулы. То есть там была статья за «систематические нарушения», а тут – «прогулы без уважительной причины» – розповідає Тетяна. «Когда человек работает по совместительству, его вообще за прогулы невозможно уволить. По совместительству люди выходят тогда, когда у них есть возможность» – додає Андрій. «И на это время есть все справки. Люди болели, сдавали анализы, все есть. А они говорят, что больничный лист «не обоснован» из-за одной недостающей печати».

В іншому кутку кімнати телевізор. Активісти намагаються не пропустити жодного сюжету про них і радіють, коли журналісти стають на їх бік. Перемовини з керівництвом “Київпастрансу” та транспортного департаменту КМДА, що мали відбутися 6-го лютого, привернули велику увагу медіа, а голодуючі покладали на них великі надії. Проте зустріч пройшла за звичним сценарієм. Ніхто з високопосадовців так і не з’явився, зіславшись на зайнятість. А добре знайомий активістам заступник голови КП «Київпастранс» Сергій Литвинов традиційно відмовився визнавати профспілку, висловив повну підтримку керівництву та наполягав на тому, що звільнення через неналежно оформлений лікарняний є цілком законним. Підтримали цю позицію й численні члени «директорської» профспілки Куренівського депо, що масово з’явилися на зустріч. Така позиція керівництва викликала обурення голодуючих та активістів, що прийшли їх підтримати, і мало не призвела до бійки. Але після батальних подій керівництво поїхало, а водії продовжили голодування, сподіваючись на рішення судів та привернення уваги очільників міста.

Та, схоже, справа все ж зсунулася з мертвої точки. Після чергових перемовин між КП «Київпастранс», транспортним департаментом при КМДА і представниками Конфедерації вільних профспілок України у середу, 8-го лютого, було досягнуто усних домовленостей про мирову угоду, за якою профспілку на підприємстві буде визнано, незаконних виселень членів профспілки з гуртожитка більше не відбуватиметься, а водіїв поновлюватимуть після внутрішнього розслідування чи рішення суду. Ввечері того ж дня голодування було вирішено припинити. Проте, враховуючи усний формат домовленостей, говорити про перемогу водії не поспішають , та готові поновити боротьбу у будь-який момент. 

IMG_6351 IMG_6353 IMG_6357 IMG_6359 IMG_6369