Чергова хвиля протестів охопила Польщу. У відповідь на пропозицію правлячої партії «Право і справедливість» прийняти новий проект законів про Верховний Суд, котрий de facto надасть цій партії контроль над судовою системою, десятки тисяч людей вийшли на вулиці на захист незалежності судів. На даний момент закон перебуває на кінцевій стадії ухвалення: всі три закони, що входять до цього проекту, лежать на президентському столі, і проект майже став чинним законодавством. Попри протести по всій країні, нищівну критику з боку експертів та Європейського Союзу і стурбованість іноземних партнерів, закон продовжує просуватися по драбині законодавчого процесу.

У середу, 12 липня, вночі польська правляча партія «Право і справедливість» подала на розгляд парламенту законопроект, який вносить зміни в закон про Верховний Суд. Його було подано як депутатський проект, що дозволяє оминути суспільні консультації. Новий закон, по-перше, передбачає закінчення каденцій всіх теперішніх суддів Національної Ради Суддів (Krajowa Rada Sadownictwa) — конституційного органу, який є відповідальним за обирання членів Верховного Суду — тоді як згідно з конституцією каденція цих суддів має тривати чотири роки. А нових суддів Ради назначить міністр юстиції Збігнєв Жьобро (Zbigniew Ziobro). У такий спосіб ПіС отримає вплив над складом Ради, яка приймає рішення про вибір кожного судді в країні — від районного суду до Верховного. Національна Рада суддів буде поділена на два зібрання: в першому переважно засідатимуть політики, а в другому більшістю будуть судді. Кандидат на вільне суддівське крісло повинен буде отримати згоду обох палат парламенту Польщі, що дасть можливість політикам блокувати кожну з кандидатур.

Очільник партії ПіС Ярослав Качинський називає цей закон реформою судової системи та декомунізацією. Тоді як насправді новий закон перетворить суд на інструмент уряду, який допомагатиме йому продовжувати популістські реформи, що руйнують державу. Водночас цей закон не є виваженим, у ньому наявні численні суперечності й розбіжності. Наприклад, в одному параграфі написано, що голову Верховного Суду обиратиме президент з-поміж п’яти кандидатів, а в іншому параграфі — з-поміж трьох.

DSC_1242

Першим днем протестів стала субота, 15 липня. У цей день на знак протесту проти дій уряду та ПіС більше 10 тис людей зібралися під стінами Сейму під гаслом «Не даймо присвоїти Польщу». Звідти вони пройшли до площі Красінські, де розташований Верховний Суд. Там учасники протесту запалили тисячі свічок. Протягом вихідних протестувальники залишалися на площі та під Сеймом. Опозиція не займає пасивну позицію, а натомість разом з іншими рухами оголошує боротьбу за незалежність суддів. До організаторів протесту належать партія «Разом», партія «Новочасна», Комітет захисту демократії (KOD), «Акція демократія» (Akcja demokracja), Загальнопольський жіночий страйк та Чорний протест.

Важливим у цій історії є те, що між 18 та 20 липня було заплановано останню перед парламентськими канікулами сесію польського Сейму. Показово, що партія влади намагалася пропхати такий важливий закон за такий короткий термін.

DSC_1214

Протести посилилися 18 липня, коли почалося засідання Сейму. За попередніми підрахунками, на демонстрацію того вечора вийшло понад 16 тис. людей. Спочатку о 18 годині Комітет захисту демократії (KOD) зібрав протест під Сеймом, коли відбувалося перше обговорення нового закону. Пізніше, о 21 годині, Польська асоціація суддів організувала акцію під Президентським палацом, куди прийшли тисячі людей зі свічками на знак невдоволення. Пізніше ці люди знову вирушили під Сейм, де до першої ранку намагалися перешкодити виїзд парламентарям, блокуючи вулиці довкола Сейму. Найбільш пам’ятним моментом вчорашнього вечора стала заява Ярослава Качинського, яку він виголосив з трибуни сейму: «Я знаю, що ви боїтеся правди, але не витирайте свої зрадницькі морди ім’ям мого святої пам’яті брата. Ви його знищили, ви вбили його, покидьки». Ці слова викликали загальне обурення.

На другий день засідання парламенту щодо закону про Верховний Суд опозиція внесла 1300 поправок, намагаючись таким чином заблокувати реформу. Сейм скерував проект на подальше опрацювання в Комітет юстиції та прав людини. Та ПіСова більшість у комітеті відкинула всі поправки.

DSC_1477

У четвер, 19 липня, після обіду Сейм прийняв запропонований партією «Право і справедливість» закон про Верховний Суд. За цей закон проголосували 235 депутатів, проти — 192, утрималися 23. Увечері того самого дня на захист Верховного суду по всій Польщі на демонстрації вийшло близько 100 тис людей. Учасники демонстрацій закликали президента Анджея Дуду накласти вето — не тільки на закон про Верховний Суд, а й на закон про Національну Раду Суддів. Поліція під Сеймом силою відтягувала протестувальників, котрі блокували депутатам виїзд із будинку парламенту.

Після ухвалення закон одразу потрапив до Сейму, де спочатку відбулася дискусія щодо нього у сенатському Комітеті прав людини, самоврядування та юстиції, в той час як за вікнами проходили протести. О пів на другу ночі Комітет прийняв закон про Верховний Суд. Поправки, внесені опозиційними сенаторами, були відхилені, і комітет одразу направив закон без поправок до Сенату.

DSC_1696

У п’ятницю зранку в залі пленарних засідань Сенату почалося обговорення закону про Верховний Суд. Тривало це обговорення кільканадцять годин, після чого вночі з п’ятниці на суботу Сенат без жодних поправок прийняв закон ПіС про Верховний Суд. До сенаторів ПіСу звертався з проханням відкинути закон омбудсмен Адам Боднар (Adam Bodnar), але марно. Кожен із опозиційних сенаторів ставив питання під час засідання, таким чином намагаючись відтягнути роботу Сенату. Але сенатори ПіСу швидко переривали розмови і вносили пропозиції про закінчення дебатів. ПіС проголосувала за ці пропозиції. Голосування Сенату відбулося о 1:57 ночі 23 липня. «За» проголосували 55 сенаторів ПіС, «проти» проголосували 23 сенатори партії «Громадянська платформа» (Platforma Obywatelska) та незалежний сенатор Марек Боровський (Marek Borowski). У п’ятницю поляки протестували в 140 містах по всій країні, таких як Варшава, Познань, Бидгощ, Лодзь, Білосток, Катовіце, Гданськ, Єленя Ґура та інші. Протестувальники продовжували виходити на вулиці протягом вихідних.

Зараз велику роль може зіграти позиція президента Польщі Анджея Дуди, адже його вето є останнім шансом заблокувати новий закон ПіС. Тому основним гаслом цих протестів є «Три рази вето», тобто вето на кожен із трьох законопроектів від ПіС про суди у Польщі. У вівторок 18 липня в розпал обговорення законопроектів від ПіС, президент Польщі зробив спробу відвернути катастрофу та висунув свою пропозицію, щоб членів Національної Ради Суддів вибирали ⅗ голосів при законній присутності депутатів. ПіС цю пропозицію прийняв, але записав її не до закону про Національну Раду Суддів, а до закону про Верховний Суд — а це означає, що вимоги президента для підписання закону не були виконаними. Поки що не відомо, яке рішення прийме Анджей Дуда. За законом, він має на це 21 день.

DSC_1270

Перший віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс (Frans Timmermans) повідомив, що на цьому тижні буде розпочато процедуру про порушення законів ЄС, яка передбачатиме санкції проти Польщі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.