19 грудня за участі правозахисників, журналістів та активістів громадських організацій відбулася презентація соціологічного дослідження «Стан суспільної свідомості на Донбасі», яке провів Фонд демократичних ініціатив ім. Ілька Кучеріва. У представленому звіті автори дослідження спробували підсумувати суспільні настрої на Донбасі щодо вирішення місцевих проблем в умовах децентралізації, громадську думку про шляхи вирішення військового конфлікту, обізнаність із діяльністю громадських організацій. Крім того, вони мали на меті дізнатися основні вимоги населення регіону до органів центральної та місцевої влади. На основі матеріалів дослідження були сформовані пропозиції до органів влади, які також увійшли у звіт.
За півроку було опитано 500 респондентів на підконтрольних Україні територіях кожної з областей, а також проведено опитування експертів і круглі столи з громадськістю в чотирьох містах Донецької та Луганської області. Зведені результати цих досліджень показують, що мешканці Донбасу бажають якомога швидшого припинення вогню, не довіряють місцевій владі та не бачать інструментів впливу на неї і мріють про відновлення промисловості регіону.
Оцінка місцевої влади
Згальнодержавна програма децентралізації влади та об’єднання місцевих громад, що вже кілька років триває в Україні, передбачає передачу значної кількості ресурсів та повноважень від центральної влади на місця. Але більшість мешканців Донбасу ефекту від децентралізації так і не відчули. Переважно чи повністю задоволеними роботою місцевої влади виявилися лише 25,9% опитаних. 77,8% визнають, що вони не здатні особисто впливати на процес прийняття рішень у місцевих органах самоврядування і вкрай низько оцінюють можливість контролювати виконання цих рішень. Така оцінка, вважають дослідники, відображає реальну картину відчуженості влади на місцях від громадян та брак видимих результатів її роботи.
Тим не менше, попри загальну негативну оцінку результатів втілення реформи (49% не відчули покращень у зв’язку зі збільшенням місцевих бюджетів, а 21,6% засвідчили, що стан їхнього життя погіршився), мешканці обох областей здебільшого (49%) підтримують ідею розширення повноважень місцевих органів самоврядування. Від децентралізації вони очікують збільшення можливостей впливати на владу та покращення якості послуг. Водночас існують і негативні очікування. Так, 29,4% луганчан остерігаються, що влада в регіоні відійде до місцевих «князьків», а ще 22,3% — що це пришвидшить процес вимирання сіл та деяких міст.
Серед найбільш бажаних напрямків використання коштів місцевих бюджетів беззаперечним лідером є відновлення роботи підприємств та створення нових робочих місць, якому поступаються відновлення інфраструктури (доріг, мостів, електромереж), соціальне забезпечення та допомога в налагоджені власного бізнесу. Це зумовлено тим, що люди прагнуть вирішення своїх фундаментальних економічних та соціальних проблем, які потребують великих інвестицій зі боку центрального уряду, а місцеві бюджети бачать як додаткове джерело коштів на такі проекти. А брак видимих змін призводить до соціально апатії та зростання ворожості до української держави, вважають дослідники.
Перспективи припинення збройного конфлікту
Більшість людей на Донбасі прагнуть припинення збройного конфлікту якомога раніше. До того ж на мир за всяку ціну готові погодитися 38% населення у Луганській та 43,9% у Донецькій областях. Іти на компроміси згодні, відповідно, 34,4% та 39,3% респондентів у Луганській та Донецьких областях, а у «мир після перемоги» однієї зі сторін вірять 6,7% і 11,6%, відповідно.
Головною передумовою миру мешканці обох областей Донбасу вважають відбудову нормального життя (38,3%). Кількість прибічників повного відокремлення територій самопроголошених ЛНР і ДНР (7%) майже збігається з кількістю тих, хто виступає за відновлення контролю України за допомогою сили (8%) та прибічників федералізації країни (7,7%). Повну економічну блокаду непідконтрольних територій, в тому числі припинення виплати пенсій та інших соціальних виплат, у якості ефективного інструменту припинення війни розглядають 10,2% опитаних, а надання амністії всім учасникам бойових дій на Донбасі — 7,3%.
Як стверджують дослідники, люди не бачать у державній стратегії щодо регіону ні послідовності, ні справедливості. Адже війна та економічна блокада не створила жодних перешкод для контрабандистів та великого бізнесу, тоді як пенсіонери, переселенці з окупованих територій та мешканці регіону по обидва боки лінії розмежування опинилися у важких економічних умовах. Тож блокаду сприймають як негативне явище, яке погіршує життя людей як на підконтрольних, так і на непідконтрольних територіях, з якими у щонайменше половина респондентів підтримує тісні зв’язки (негативне ставлення до блокади має 91% тих, у кого такі зв’язки існують).
Серед причин, чому війна на Донбасі досі триває, мешканці називають економічний зиск, який отримують представники центральної влади від контрабанди через лінію розмежування, безпосередню зацікавленість олігархів у продовженні конфлікту та брак чіткої стратегії припинення війни.
Громадянське суспільство
Попри тривалий збройний конфлікт та значну кількість громадських організацій, що діють в охопленому війною регіоні чи допомагають переселенцям, більшість мешканців Донбасу про них нічого не знають (50,7%) або не мають достатньої інформації (22,5%). Організації, про які люди володіють хоч якоюсь інформацією — це переважно міжнародні благодійні організації («Червоний хрест», «Карітас Україна») чи фонди, пов’язані з місцевими бізнесменами (фонди Ріната Ахметова «Поможем» та «Новий Маріуполь», Благодійний фонд Олександра Романовського).
У цілому до діяльності громадських організацій мешканці Донецької та Луганської областей ставляться прихильно, але не вірять у їхні можливості впливати на реальну політику і не збираються долучатися до їхньої роботи.
Не очікують змін на Донбасі і від акцій протесту. 57% опитаних вважають їх малоймовірними, а особисто долучитися до такої акції готові лише 22,7% респондентів.
Вимоги до центральної влади
Означені вище проблеми, що найбільше турбують мешканців Донбасу, знаходять чітке відображення у їхніх вимогах до центральної влади: в усіх опитуваннях беззаперечним лідером є вимога відновити роботу підприємств регіону та створити нові робочі місця (57%). Саме важка економічна ситуація через занепад чи руйнування індустрії найбільш боляче б’є по мешканцях регіону. Тож ключовим питанням політики реінтеграції, як вважають укладачі звіту, має бути відновлення виробничих потужностей краю, а також пошук шляхів і способів компенсації розірваних господарських зав’язків між підконтрольними та окупованими територіями.
Іншою проблемою, співзвучною з ситуацією в Україні в цілому, є низький рівень життя та звуження соціальних гарантій. Проте ситуація на Донбасі виглядає значно гірше. Згідно з опитуванням, 15,6% респондентів з Луганської і 27,5% з Донецької областей заявили, що ледве зводять кінці з кінцями, а 53% і 42,9%, відповідно, кажуть, що грошей вистачає лише на недорогу їжу. Тому успішна реінтеграція цих територій неможлива без підняття рівня життя та виконання державою взятих на себе соціальних зобов’язань.
Вимагають від влади і традиційної боротьби з корупцією, відсутність результатів якої в діяльності нової влади особливо турбує і опитаних мешканців, і експертів. Крім того, очікування боротьби з корупцією тісно переплітаються з очікуваннями щодо закінчення війни, причини якої, як було зазначено вище, багато хто пов’язує саме з економічними вигодами для корупціонерів.
Таким чином, саме в рішенні цих трьох ключових проблем — відновленні промисловості, покращенні соціально-економічних умов та боротьбі з корупцією — дослідники бачать ключові умови для реінтеграції Донбасу.
Окремо у звіті зазначена думка експертів, що попри відмінне бачення цього питання серед респондентів (відновлення контролю військовою силою підтримують 8% опитаних), збройна перемога України у війні або повернення повного контролю над територією Донбасу стало б важливим чинником зміцнення довіри до держави.
Рекомендації
У результаті аналізу даних опитування, круглих столів та експертних коментарів було сформульовано низку рекомендацій. Зокрема, на загальнодержавному рівні пропонується повернення до пропорційної системи голосування з відкритими списками та низьким (не вище 3%) прохідним бар’єром, а також розблокування процесу прийняття рішень на місцях.
З метою запобігання дискримінації внутрішньо переміщених осіб пропонується спростити процедуру реєстрації для тих, хто набув власність на контрольованій території. Також слід спростити процедуру нарахування та виплати пенсій і інших видів соціальної допомоги громадянам, що проживають на непідконтрольній території. Крім того, експерти пропонують додатково захистити права землевласників, землі яких було відібрано під фортифікаційні споруди, і поновити інші майнові права громадян в зоні АТО.
Окремо варто виділити рекомендації щодо інформаційної політики. Роль місцевих ЗМІ в регіоні дуже велика. В рамках дослідження виявлено, що для більшості населення (54,2%) головним джерелом інформації є близькі та друзі. Але другим за важливістю джерелом є місцеві ЗМІ. Зокрема, регіональні телеканали слугують джерелом новин для 18,2% опитаних в Луганській та 46,9% в Донецькій областях, а з місцевих газет і журналів про події дізнаються 31,7% опитаних у цілому по Донбасу. Враховуючи це, звіт рекомендує надати гарантії регіональним ЗМІ щодо невтручання органів місцевої влади у редакційну політику, особливо під час виборів, посилити комунікацію медіа з населенням на підконтрольних територіях та залучати громадськість до моніторингу місцевих бюджетів.
З точки зору інформаційної політики у ЗМІ, присутні на презентації експерти окремо наголошували на необхідності подолання мови ворожнечі, що за чотири роки набула надзвичайного поширення як в журналістському середовищі, так і в цілому в суспільстві та без подолання якої на діалог з Донбасом годі сподіватися.
Повний текст звіту читайте тут.