2018 вже готується стукати у двері — лишилося зовсім небагато часу, щоб згадати, яким був рік минулий. Ми зібрали для вас 10 найкращих текстів, над якими наша команда працювала цього року.

Оксана Дутчак: «Українська держава субсидує працівників, котрі виконують замовлення для великих брендів»

Швейна фабрика

Всесвітньо відомі бренди приносять свої замовлення на українські фабрики з початку двотисячних. Україна приваблює їх дешевою працею та добре обладнаними фабриками, які належать до радянської спадщини.  Про умови та оплату праці швачок і про те, чому так стається, що українська держава фактично субсидує пошиття європейського брендового одягу, читайте в нашому інтерв’ю з соціологинею Оксаною Дутчак.

Тюрма по-українськи: що змінилося і що варто змінити в системі виконання покарань

Житомирська виправна колонія (№ 4)

Тема місць позбавлення волі та умов проживання в’язнів завжди була складною та суперечливою для українського суспільства. Широко представлена в культурі кримінальна романтика тут тісно співіснує з думкою, що скоївши злочин, людина втрачає будь-які права і заслуговує на все, що з нею станеться у в’язниці. Тож умови перебування в неволі ніколи не отримували достатньо громадської уваги, лишаючись персональним пеклом для тих, хто потрапив до установ пенітенціарної системи. Проте, невидимо для суспільства, речі змінюються, і принцип «око за око, зуб за зуб» поступово відходить у минуле. Про ситуацію в українських тюрмах, про зміни, що вже відбулися і лише мають відбутися, розповіли правозахисники та громадські монітори під час однієї з найважливіших подій у Центрі візуальної культури цього року — виставково-дискусійного проекту «Місця несвободи». А «Політична критика» записала найважливіше.

Економіка одного відсотка

Неравенство в Бразилии

8 найбагатших людей у світі володіють таким самим багатством, як і 50% населення планети, а статки 1% найбагатших більші, ніж решти 99%. Ці цифри добре відомі. Але які причини такого кричущого стану глобальної нерівності? Аналітики Oxfam переконані: причини слід шукати в самих підвалинах нашої економіки, яка працює на користь найбагатших, а не на благо всіх. Ми підготували для вас конспект із ключовими тезами дослідження Oxfam.

Притча про маленьке упередження і великі наслідки

polygons

Одна з найоригінальніших публікацій «Політичної критики» цього року — текст-гра «Притча про многокутники». Яким чином навіть невеликі дії, в основі яких лежать, здавалося б, невинні упередження, призводять до серйозних наслідків? Наприклад, ідея переїхати в інший район у великих масштабах призводить до розділення та ізоляції громад. Математичну модель такої «динамічної» сегрегації ще у 1971 році показав дослідник теорії ігор і лауреат Нобелівської премії Томаса Шеллінга. Побачити, як працює ця модель, та зрозуміти, як незлі вчинки можуть зробити світ злим, допоможе цей текст.

Неолібералізм призводить до самотності. Це те, що розриває суспільство на частини

1-1140x641

Психічні захворювання сьогодні уражають душевне та фізичне здоров’я мільйонів. Чому ж змагання за особисті інтереси та крайній індивідуалізм — гімн сучасного західного суспільства — не здатні зробити нас впевненими у собі та щасливими? Цим питанням присвячений текст Джорджа Монбіо, який ми для вас переклали.

П’ять визвольних причин, чому я розширила своє визначення «сексу»

woman-bed-female-attractive

Чи існує єдино правильне визначення сексу? Це важливе питанням ставить собі авторка цього тексту Сюзанна Вайс. На думку авторки, усі люди вільні визначати секс як вони бажають, адже суб’єктивний людський досвід не може бути визначений лише в один спосіб. Скільки людей — стільки й визначень сексу, і будь-чия точка зору має бути врахована. Чому інтерналізовані ідеї про сексуальність можуть виявитися токсичними і як від них звільнитися — про це йдеться у цьому тексті.

Штучний інтелект та проблема «білого чоловіка»

Проблема білого чоловіка і штучний інтелект

Щороку вчені та розробники звітують про все нові й нові успіхи у розробці штучного інтелекту, а інтелектуальні комп’ютерні системи поступово входять у наше життя. Від вибору дозвілля та онлайн-покупок до пошуку роботи і попередження злочинності, люди, компанії та уряди починають дедалі більше покладатися на невидимі алгоритми, що аналізують масиви даних, класифікують нас та роблять той чи інший вибір. Яку роботу запропонувати? Чи надавати банківський кредит? Здавалося б, що може бути об’єктивнішим за такі системи, рішення яких не залежить від індивідуальних симпатій людини? Та насправді дискримінація, що існує в суспільстві, просочується і в алгоритми «штучного інтелекту», роблячи його прихильнішим до багатих білих чоловіків. Як і чому так відбувається — читайте в одному з найважливіших перекладів «Політичної критики» цього року.

Кейт Еванс: «Малювати волосся на ногах Рози Люксембург принесло мені неабияке задоволення»

Кейт Еванс

Цього року в Україні вийшла «Червона Роза» — графічна біографія Рози Люксембург від британської авторки Кейт Еванс. Кейт — «радикальна британська коміксистка, письменниця, активістка і мама». Про її книгу, що була перекладена на вісім мов, серед яких і українська, ми поговорили безпосередньо з авторкою в інтерв’ю. Вона розповідає про те, як сама палко полюбила Розу Люксембург, і про те, як проходив процес малювання і написання книги. «Червону Розу» можна завантажити на сайті Фонду Рози Люксембург або отримати безкоштовний паперовий примірник.

Киев потемкинский

Веселка на арці Дружби Народів

Підводячи підсумок року, важко не згадати про пісенний конкурс Євробачення-2017, який в Україні не міг не набути політичного виміру. Конкурс, за словами організаторів, мав довести всім, що Україна — то Європа. Як вийшло насправді? У кращих традиціях потьомкінських сіл: за дорогим фасадом Євробачення криються фінансові махінації та порушення прав людини. А слоган «Celebrate Diversity» на тлі боротьби ультраправих із веселкою в центрі Києва виглядає скоріше як самоіронія. Абсурд підготовки до Євробачення-2017 не пройшов повз кореспондентів «Політичної критики».

Ось як насправді виглядає поліцейська держава ХХІ ст.

sub-buzz-24781-1508241407-4

Всепроникне стеження та контроль над кожним — страхітлива антиутопія, яка стає реальністю у Китаї, поодаль від процвітаючої столиці. У китайському регіоні Сіньцзян розгорнуто безпрецедентну тестову лабораторію для систем стеження, котра з часом може розкинутися на всю країну. Ми переклали для вас розповідь про повсякденне життя мешканців цього регіону, невід’ємною частиною якого стали камери стеження з функцією розпізнавання облич, прослуховування всіх телефонів і центри політичної освіти, де силою утримують неблагонадійних.

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.