Європейський континент сьогодні розділяють серйозні відмінності у ставленні суспільства до релігії, меншин та таких соціальних питань, як одностатеві шлюби чи право на аборт. Порівняно з жителями Західної Європи, жителі Центральної та Східної меншою мірою готові приймати мусульман або євреїв у якості членів родини або сусідів, надати одностатевим парам можливість легально одружуватися або розширити визначення національної ідентичності, включивши туди людей, які народилися поза межами країни.

Такі дані отримав Pew Research Center, провівши у 2015–2017 роках серію опитувань серед приблизно 56 тис. дорослих (старше 18 років) у 34 країнах Західної, Центральної та Східної Європи.

Іноді погляди можуть відрізнятися кардинально. Наприклад, практично у всіх країнах Центральної та Східної Європи менше половини опитаних заявили, що готові були б прийняти до своїх родин мусульман, а майже в кожній країні Західної Європи про це заявили більше половини опитаних. Західні європейці також висловлюють більшу готовність прийняти мусульман у якості сусідів. Наприклад, про це заявили 83% фінів порівняно з 55% українців.Загальна схема Схід–Захід простежується також у рівні культурного шовінізму. У ході опитування в респондентів запитували, чи згодні вони із твердженням: «Наш народ не ідеальний, але наша культура є кращою за інші». Хоча є винятки, загалом жителі центральної та східної Європи частіше схильні вважати свою культуру кращою.

У країнах Західної Європи більшість опитаних висловилися на підтримку права одружуватися для одностатевих пар. Майже у всіх цих країнах одностатеві шлюби є законними. У Центральній та Східній Європі громадська думка сильно відрізняється — майже у всіх країнах регіону більшість населення налаштована проти. У жодній із досліджених країн Центральної та Східної Європи одностатеві шлюби не є узаконеними.Така різниця поглядів, імовірно, збережеться в майбутньому: у більшості країн Центральної та Східної Європи відсоток молодих людей, які виступають проти легалізації одностатевих шлюбів, лише трохи менший, ніж серед старшого покоління. Наприклад, проти легалізації одностатевих шлюбів у себе в країні виступає 61% молодих естонців (віком від 18 до 34) і 75% людей, старших за 35 років. Ця тенденція протежується і в решті регіону: майже в усіх країнах Центральної та Східної Європи молоді люди набагато більш консервативні в цьому питанні, ніж і молоді, і старші жителі Західної Європи.Регіональні відмінності простежуються також у ставленні до абортів, хоча у більшості європейських країн вони є легальними. У всіх досліджуваних західноєвропейських країнах, у тому числі в тих, де значним є вплив католицької церкви — в Ірландії, Італії та Португалії — щонайменше шість із десяти дорослих заявили, що аборт має бути легальним у всіх або у більшості випадків. У Центральній та Східній Європі погляди різняться. В одних країнах, зокрема, Чехії, Естонії та Болгарії, переважна більшість підтримує право на аборт. Однак у інших, в тому числі Польщі, Росії та Україні, баланс думок схиляється в протилежний бік: більшість респондентів вважають, що аборти потрібно повністю або частково заборонити.Релігія

У всіх країнах Західної Європи, де проводили опитування, щонайменше 15% населення не зараховують себе до жодної релігії. Особливо багато їх у Нідерландах (48%), Норвегії (43%) та Швеції (42%). У Центральній та Східній Європі частка нерелігійних людей є меншою і більше людей ідентифікують себе як християн. Є й винятки: 45% естонців не належать до жодної церкви, а Чехія — єдина країна на континенті, де до жодної церкви не належить більшість населення (72%).

Результати опитування показують серйозне падіння популярності християнства у Західній Європі. Наприклад, у Бельгії 55% респондентів ідентифікують себе як християн зараз, при цьому 83% сказали, що їх виховували християнами. У Центральній та Східній Європі картина відрізняється — частка християн серед населення лишається стабільною або навіть зростає. Так відбулося у деяких країнах колишнього СРСР після його розпаду. Наприклад, в Україні тих, хто вважає себе християнами, зараз 93% — більше, ніж тих, кого виховували християнами. Схожа тенденція спостерігається в Росії, Білорусі та Вірменії. У більшості інших країн Центральної та Східної Європи відсоток християн лишався відносно стабільним.Жителі Центральної та Східної Європи також частіше вірять у долю (тобто у визначеність життєвого шляху наперед повністю або значною мірою) та в такі речі, як прокляття чи зурочення. Так, у долю вірять 83% вірменів та 80% боснійців. У більшості країн Західної Європи у долю вірять не більше 40% опитаних. Віра в зурочення найбільш поширена в Греції (66%), Латвії (66%), Україні (60%), Вірменії (59%), Молдові (57%), Росії (56%) та Болгарії (55%).

Поширеність віри в зурочення у Центральній та Східній Європі можна порівняти з країнами Латинської Америки та тропічної Африки, де місцеві релігії мають великий вплив на культуру. У жодній із досліджуваних країн Західної Європи ті, хто вірять у зурочення, не становлять більшості.