З жовтня 2018 року зафіксовано майже 100 випадків насильницьких чи конфронтаційних дій з боку представників ультраправих угрупувань. Такі результати моніторингу ультраправого насильства, які опублікував «Інститут Республіка» за сприяння Rosa Luxemburg Stiftung в Україні. У середньому за пів року щотижня повідомляли про один випадок конфронтації та два випадки насильства з боку ультраправих. Особливого розмаху такі акції набули під час передвиборчої кампанії, а тиждень після виборів став першим, коли не було зафіксовано жодного нападу.
В основному випадки ультраправого насильства відбуваються у великих містах, таких як Київ (38 випадків), Харків (8), Львів (8), Дніпро (7) тощо, а головними акторами є члени організацій «С14» (36 випадків), «Національний корпус»/«Національні дружини» (19/5) та «Традиція і порядок» (7). Також у нападах були помічені члени організацій «Невідомий патріот», «Кахетон», «Братство» Дмитра Корчинського та «Сокіл». Члени останнього звинувачені у вбивстві студента Артема Іуса, що сталося 30 травня у Києві. Хлопцю було нанесено 17 ударів ножем.
Серед усіх випадків, що увійшли у звіт, насильство було застосоване у 56 випадках. Серед них у 29 випадках воно було спрямоване проти людей, а 23 закінчилися отриманням травм. Головними об’єктами нападів ультраправих, особливо під час передвиборчої кампанії, були опозиційні політики. Хоча їхній інтерес до різних політсил серйозно відрізнявся залежно від афілійованості угрупування. Якщо близькі до СБУ «С14», «Традиція і порядок» та «Невідомий патріот» прийшли пікетувати з’їзд «Батьківщини» Юлії Тимошенко, то «Національний корпус» став активно втручатися у передвиборчу кампанію Петра Порошенка.
Також уже традиційними об’єктами нападів ультраправих стали представники ЛГБТ+ спільноти, діячі культури та учасниці феміністичних акцій, зокрема на 8 березня. Крім того, попри серію ромських погромів, резонансне вбивство Давида Папа у 2018 році та обіцянки Арсена Авакова боротися з неонацистськими організаціями, напади на ґрунті расової та етнічної ненависті тривають. Звіт фіксує щонайменше три такі випадки у Києві, Ужгороді та Івано-Франківську. А прес-конференцію, що мала б підсумувати дії органів влади протягом року після ромських погромів, також зірвали члени організації «Невідомий патріот», про що вже писала «Політична критика». Також нападів зазнавали журналісти, адвокати та учасники «неправильних», з точки зору ультраправих, святкових подій 1 і 9 травня.
Звіт фіксує 27 випадків дій, вчинених ультраправими проти майна. Переважно, вони були направлені проти компаній та дрібного бізнесу (8 випадків), радянських монументів (6) та офісів політичних партій (5). Крім того, звіт фіксує 2 випадки насильства і 2 випадки конфронтаційних дій проти релігійних установ. Переважно йдеться про церкви Московського патріархату.
Нагадаємо, що про напади на ромів, представників LGBT+ спільноти та акції за права жінок у своєму щорічному звіті про стан громадянських свобод у світі згадала Freedom House.
З повною версією звіту про моніторинг можна ознайомитися за посиланням.