Роксолана Машкова. Літературна редакторка

Роксолана Машкова

Для мене важливим текстом цього року був репортаж Катерини Семчук про вплив заробітчанства на Закарпаття. Я звідти родом, і більшість моєї найближчої рідні їздили або досі їздять на роботу за кордон: тато, мама, бабуся, дядько, тітка… Я бачу на власні очі, як заробітчанство вже десятиліттями проявляється у способі життя закарпатських сімей та матеріальному вигляді Закарпаття — але бачу це лише з одного кутка. Тому текст Катерини був важливий для мене як можливість подивитися на ширшу картину і проаналізувати цю ситуацію.

Таша Ломоносова. Координаторка видання

Таша Ломоносова

В детстве я очень любила играть в «путешествие». Происходило это так: я убеждала себя в том, что совсем скоро мы едем к каким-то родственникам в сам… Вышгород! Или Ровно. И несколько дней «собирала» свой чемоданчик. Правда, тогда дальше диапазона Фастовской электрички мне доехать не удавалось, и все путешествия оставались в детских мечтах. С растущими тарифами Укрзалізниці путешествовать по Украине современным детям, наверное, лучше через Google Earth.

Недавно Укрзалізниця сообщила о запуске вегетарианского обеда в поездах Интерсити+ — новость, действительно, потрясающая. А в начале уходящего года менеджмент компании анонсировал еще одно нововведение, которое почему-то обсуждалось куда меньше. Речь идет об эксперименте по сокращению количества проводников на части пассажирских поездов по формуле один проводник на два вагона. Конечно, без снижения качества обслуживания. Когда нам говорят, что Укрзалізниця турбується про тебе, у этой заботы есть вполне конкретные действующие лица — проводники и проводницы. И этот текст Алексея Аруняна о них — о том, в каких условиях работают сотрудники Укрзалізниці и что думают о грядущей «оптимизации».

Сергій Мовчан. Журналіст

Сергій Мовчан

Напевне, у кожного журналіста є свій ідеальний ненаписаний матеріал. Для мене це гонзо-репортаж з якогось дійсно трешового місця роботи. Влаштовуєшся, кілька тижнів працюєш, страждаєш, пишеш. Ні, зі свого місця роботи я колись вже писав, але то був офіс, тож не рахується. 

Але буває і таке, коли цю твою ідею перевершили у кілька разів разів. І тоді ти, ні, не заздриш, — ти захоплюєшся і просиш авторки написати щось і для вашого сайту. Для дослідження прекаризації праці на індустріальних підприємствах антропологиня Оля Пінчук влаштувалася на кондитерську фабрику у Підмосков’ї та пропрацювала там рік (!). Її роботу в полі та її репортаж просто не можна не відзначити. Тож мій голос дістається «Ірискам».

КРП. Технічний адміністратор сайту

КРП

В этом году было много хороших текстов, которыми я с радостью делюсь с друзьями. Для себя выделил текст «Репродуктивна праця, що приховується за дискурсом альтруїзму: донація яйцеклітин та сурогатне материнство». Во-первых, лично я мало знал про такой вид заработка, во-вторых — это крайне актуальная тема в Украине, но о ней мало говорят. В нас вообще мало говорят про эксплуатацию людей, тем более про такие «табуированные» темы.

Юрій Черната. Перекладач, відеомонтажер

Юрій Черната

Текст, який показує на прикладі Африки, чому розвиток цифрової економіки не гарантує подолання бідності. Надзвичайно актуальний для України, хоча на перший погляд цього, може, й не видно.

Катерина Семчук. Журналістка

Катерина Семчук

Зняття мораторію на продаж землі стало однією з топ-тем у 2019 році. Ми ж намагалися висвітлити цю реформу комплексно, написати про те, що популістичне рішення неоліберального уряду Олексія Гончарука може означати в українських реаліях пострадянської спадщини. Катерина Сорока, дослідниця агросектору в Україні, проаналізувала соціальні та екологічні наслідки зняття мораторію.

Олена Сирбу, Віта Шнайдер. Журналістки 

Олена Сирбу

Щороку стає важче вигадати, де провести вільний час, на який фільм сходити у кіно, а рекламні афіші заманюють нас на черговий ромком у черговий мережевий кінотеатр. Торік ми втратили «Кінопанораму» й «Україну», цьогоріч — «Київ», а наступного року це може повторитися з «Жовтнем». Ми кілька місяців готували цей матеріал, але досі частково живемо ним і київськими кінотеатрами загалом. Тож хочеться вірити, що це дослідження хоч трохи вплинуло на міркування людей, які виправдовують закриття кінотеатрів «законами ринку» й прагнуть виміряти культурну сферу економічними показниками.

Ксенія Рибак. Журналістка

Ксенія Рибак

Зараз мені трапляється дуже багато мистецьких підсумків року. І серед них я всюди натрапляю на згадки про успіхи у зовнішній культурній репрезентації України. А мені постійно згадується текст Валентини Петрової «Все улетять, а я останусь», написаний напередодні Венеційської бієнале. Він не про бієнале як таку і навіть не про участь України в ній. На мою думку, його можна назвати найбільш влучним підсумком мистецьких процесів 10-х в Україні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.