У центрі Сіетла внаслідок багатоденних протестів у відповідь на смерть американця Джорджа Флойда активіст_ки руху Black Lives Matter зайняли поліцейський відділок у районі Капітолійського пагорбу. Цю територію, а також сусідні вулиці вони оголосили вільною від поліції Автономною зоною Капітолійського пагорба (Capitol Hill Autonomous Zone — CHAZ).

Захопленню передували численні сутички активіст_ок з поліцією, під час яких поліцейські не раз застосовували до учасни_ць протестів надмірну силу й використовували світлошумові гранати, перцеві балони та сльозогінний газ (попри тридцятиденну заборону на його використання). Зрештою, 9 червня поліції довелося покинути свій «форпост», департамент поліції Сіетла, і звільнити його для протестувальни_ць, які одразу повісили на ньому банер з написом «Тепер це місце належить народу Сіетла».

Фото: Аманда Снайдер для The Seattle Times

У переддень окупації вулиць, 8 червня, активіст_ки Автономної зони Капітолійського пагорба висунули 30 вимог до міської влади. Вони стосуються сфер судової системи, економіки, охорони здоров’я, соціального забезпечення й системи освіти. Більшість вимог протестувальни_ць вказують на структурні проблеми в цих сферах, зокрема проблему інституційного расизму, які потребують не точкових рішень місцевих політик_инь, а розробки та впровадження довгострокових сталих політик задля подолання расової та класової нерівності.

Три головні вимоги CHAZ — розпуск департаменту поліції Сіетла та стовідсоткове скасування його фінансування, збільшення фінансування системи охорони здоров’я та зняття звинувачень з учасни_ць протестів. Протестувальни_ці також вимагають заборонити використання військової сили під час перехідного періоду до розпуску департаменту поліції. Водночас мерка міста Дженні Даркан заявила, що наміри Дональда Трампа ввести війська у Сіетл є антиконституційними і нелегальними. 

Серед інших вимог до судової системи — скасування молодіжних і приватних тюрем, розслідування випадків поліцейської жорстокості й репарації їхнім жертвам, повторні судові засідання у справах небілих людей (people of color), декриміналізація протестів і звільнення активіст_ок, звільнення ув’язнених за злочини, пов’язані з марихуаною, право голосу ув’язненим, створення програм відновного правосуддя тощо (з повним переліком вимог можна ознайомитися тут).

Фото: Рут Фремзон для The New York Times

Перша вимога до економічної сфери стосується джентрифікації Сіетла. Згідно з дослідженням, у 2019 році Сіетл посів третє місце серед усіх міст США за рівнем джентрифікації. До 1970-х років Капітолійський пагорб, де зараз розташована автономна зона, був робітничим районом. Проте коли компанія Boeing звільнила тисячі працівни_ць, що працювали неподалік, мешкан_ки втратили джерело доходу й почали покидати район. Через падіння цін на оренду у 1970-х–1980-х роках на Капітолійському пагорбі оселилися спільноти художни_ць і квір-людей, зокрема ЛГБТК+ активіст_ки. Але за останні десять років район опинився у центрі уваги девелоперів, які почали будувати житло для багатих працівни_ць сфери IT — адже, наприклад, штаб-квартира Amazon розташована саме в Сіетлі. Це призвело до значного подорожчання вартості життя й витіснення попередніх мешкан_ок.

За вимогами активіст_ок автономної зони деджентрифікація Сіетла має початися з посилення контролю за орендною платою, а також заборони поліцейських рейдів на бездомних та примусового виселення. Крім того, кошти, виділені на департамент поліції, активіст_ки пропонують переспрямовувати на безкоштовне державне житло, тому що, як вони заявляють, «житло — це право, а не привілей». Інші економічні вимоги стосуються фінансування мистецтва й культури, безкоштовної вищої освіти й децентралізації виборчого процесу. Активіст_ки також вимагають збільшити оподаткування корпорації Amazon.

Фото: Аманда Снайдер для The Seattle Times

Вимоги, що пов’язані з охороною здоров’я, соціальним забезпеченням та системою освіти, стосуються працевлаштування чорних1Тут «чорний» вживається замість афроамериканське чи темношкіре населення США. … Continue reading лікар_ок і медсестер, підтримки місцевих чорних підприєм_иць, глибшого вивчення історії чорних та корінних народів США, антидискримінаційних тренінгів для професій у сфері освіти й медицини, а також знесення пам’ятників конфедератам у публічних просторах.

У день створення автономної зони активіст_ки влаштували показ документального фільму «Тринадцята поправка» режисерки Ави Дюверней про дискримінацію у системі правосуддя щодо чорного населення США, а наступного дня — «Париж горить» про життя небілих геїв і трансгендерних чоловіків Нью-Йорка у 1980-х. 

Зараз у захопленій зоні розташовані «Кооператив без копів» (No Cop Co-Op) з безкоштовною їжею і веганською піцою, медичний центр, обмін книжками, сад. Водночас активіст_ки постійно проводять народні збори для обговорення своїх вимог і подальших дій. В автономній зоні горизонтальна структура та немає окремих лідер_ок протестів, всі активності організовані завдяки спільним зусиллями.

Фото «Кооперативу без копів» (Аманда Снайдер для The Seattle Times)

Активіст_ки сподіваються, що Автономна зона Капітолійського пагорба трансформується у постійний ком’юніті-центр, який впливатиме на майбутнє міського життя та міських політик Сіетла, зокрема завдяки освітнім ініціативам і програмам для бездомних, що врешті зробить мешкан_ок Сіетла більш чутливими до проблем і потреб одн_а одно_ї.

Головне фото: Девід Райдер для Getty Images.

Також читайте:

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Примітки

Примітки
1 Тут «чорний» вживається замість афроамериканське чи темношкіре населення США. «Чорний» використовується у США для самопозначення та солідаризації спільноти небілих людей проти расизму. На думку авторки тексту, «чорний» є більш точним поняттям, адже на відміну від «чорношкірий» не вказує на вибірковість за фізичною ознакою, а на відміну від поняття «афроамериканець» не наполягає на приналежності до африканського населення чорних, що народились, виросли чи просто вважають себе американцями. «Чорний» також вказує на соціальну сконструйованість поняття «раси» та расизм як інституціоналізовану систему нерівностей і дискримінації. Хоча в Україні слово «чорний» використовується як образливе поняття щодо чорних людей, підйом руху Black Lives Matter у всьому світі не може не вплинути на трансформацію української мови.