Переклали Наталія Гардиш та Катерина Семчук

“Право і Справедливість” (ПіС – Prawo i sprawiedliwość) впровадили виняток щодо мінімальної тарифної ставки 13 злотих за годину1Близько 90 грн за курсом 26.06.2017 і відмовляються від охорони інтересів працівників, щоб здобути прихильність лобістів аграрного сектору. Завдяки цьому власники господарств матимуть змогу платити у два з половиною рази менше, ніж інші працедавці. Вони розраховують на те, що українці будуть працювати за будь яку запропоновану платню.

 

Одним із вчинків, за яке ОКО.press хвалили уряд ПіС, було впровадження погодинної ставки в розмірі 13 злотих для працівників першого розряду. Це була важлива передвиборча обіцянка. Саме такі обіцянки гарантували ПіС прихильність пропрацівничої партії. 2Радше тут йде мова про партію Razem (“Разом”) – прим. перекл.. Тарифна ставка набула чинності 1 січня 2017 року та стосувалася будь-якої найманої роботи в державі.

Однак тепер ПіС відмовляється відстоювати інтереси працівників, щоб здобути прихильність лобістів сектору сільськогосподарських продуктів. Завдяки цьому власники господарств отримають легальну підставу платити значно менше, ніж усі інші працедавці.

Про такі плани уряду 11 квітня поінформувала “Правнича газета”. Державний секретар Міністерства сім’ї, праці і соціальної політики Станіслав Швед заявив:

“Спільно із Міністерством сільського господарства ми працюємо над такими рішеннями, які полегшать фермерам наймання на роботу працівників на короткі терміни, наприклад, на час збирання фруктів”.

Це означає, що люди, яких беруть на роботу нехай і на дещо гірших умовах, аніж штатних працівників (наприклад, збір полуниці), будуть заробляти значно менше 13-ти злотих за годину. Без нижньої межі.

Наслідки серйозні: відмова від принципу мінімальної заробітної плати для всіх, а також створення підстав до польсько-української ворожнечі.

Якщо ні, то ми найматимемо працівників неофіційно

Прийняття рішення лобіюють організації, що представляють інтереси сільськогосподарських підприємств, а саме Державна спілка груп виробників фруктів та овочів (Krajowy Związek Grup Producentów Owoców i Warzyw) та Асоціація виробників фруктів і овочів “Наш сад” (Zrzeszenie Producentów Owoców i Warzyw “Nasz Sad”).

На їхню думку, коливання цін на ринку сільського господарства призводить до того, що оплачувати робітникам нормальні ставки стає неможливо, оскільки це могло б “призвести до нерентабельності виробництва сільськогосподарської продукції і втрати конкурентоспроможності”.

Ці організації наводять аргументи, що зменшення тарифної ставки за годину матиме позитивний ефект – мовляв, фірми рідше видаватимуть “зарплату в конвертах”.

Аргумент чудернацький, навіть якщо й реалістичний, адже зрештою він означає порушення законодавства.

У Польщі кожного сезону в селі потрібно до 500 тис. працівників, а за підрахунками це приблизно стільки ж, скільки у місцевості безробітних. Однак для працедавців проблема полягає в тому, що ці люди не надто мобільні і не з’являються за викликом на місце збирання фруктів. Наслідком є так звана невідповідність працівників вимогам ринку праці – знайти зацікавленого сезонного робітника досить важко. А ще заробіток, який до нещодавна був нижчим, ніж будь-де інде, тяжка праця та нестабільні умови (залежність від погоди, наприклад)  демотивували йти в сільськогосподарський сектор.

Така ситуація сприяє використанню найманої праці іноземців зі Сходу, в основному з України, які, дякуючи ліберальній візовій політиці, можуть без проблем легально працювати у Польщі. Бувало, що власники підприємств (також з будівельної, автомобільної галузі або зі складського господарства) не підвищували зарплату польським працівникам, бо знали, що в українців менші вимоги. Впровадження ПіСом загальної ставки 13 злотих за годину мало сповільнити подібний негативний тиск в оплаті праці та сприяти покращенню прийнятих стандартів на ринку праці.

Український запас робочої сили

Велика частина працівників з України мешкає і працює у Польщі сезонно, часто в селах. Згідно з методичним опитуванням Національного Банку Польщі (НБП), з 2015 року близько 20% (з них дві третини – чоловіки) працюють у сільськогосподарському виробництві. Загальна їх кількість може сягати навіть до 250 тис. осіб.

Скільки заробляють українці? Зі звіту НБП випливає, що вони отримують 1 992 злотих чистого прибутку3Згідно з даними 2015 року зі звіту НБП; в перерахунку на українську валюту 1 992 … Continue reading, при чому в опитуванні враховувалась інформація як про легальний заробіток, так і про заробіток “в конвертах”. За підсумками тих самих досліджень працівники і працівниці з України працюють по 57 годин на тиждень, тобто майже на півтори ставки. Це означає, що у 2015 році їх тарифна ставка за важку фізичну працю становила 7-8 злотих за годину.

Нічого дивного, що в ліквідації підвищення мінімальної погодинної ставки зацікавлені підприємці в селах. Анонімний “господар з Малопольського воєводства” розповів електронному виданню Strefaagro:

“До мене приїде молодий хлопець з околиць Львова. Я надіслав йому запрошення. Я хотів дати роботу поляку, бо довкола багато розмов про безробіття, бідність. Але проблема полягає в тому, що деякі поляки не цінують роботу, вони мають надто високі очікування”.

Однак, на думку підприємців, витрати на оплату праці українців зростають через значні відсотки, які забирають собі організації, що займаються “пошуком робітничої сили з України”. Президент Союзу підприємців і працедавців вважає, що в середньому це може коштувати до 10-15 злотих за кожну відпрацьовану годину, тобто більше, ніж заробляє працівник. Ця сума здається малоймовірною, але фактом залишається те, що заробітки працівників зі Сходу обтяжені заробітком посередника.

Українці: так наче їх і нема

Легальність працевлаштування є подвійно важливою з точки зору працівника з-за Бугу. По-перше, це дозвіл на законне перебування в Польщі та уникнення депортації. По-друге – гарантує охорону і страхування в разі нещасного випадку, хвороби чи невиплати заробітної плати працедавцем.

Чверть мільйона українців уже працює в сільському господарстві, ціла армія людей. Але при цьому вони невидимі, неприсутні в суспільстві. Залишаються ізольованими від польських сусідів, рідко взаємодіють і мало витрачають на споживання. Локальна економіка не отримує великий прибуток з їх присутності в регіоні.

За даними НБП, ми маємо справу з явищем, “коли імігранти отримують додаткові переваги, наприклад, у формі забезпечення житла, харчування та перевезення на роботу та з роботи, що дозволяє їм заощадити значну частину доходу”.

Українці живуть і працюють в окремій системі, часто в поганих умовах, за принципом “будь-що, тільки щоб заробити”. Їх експлуатують роботодавці. Особливо, коли вони працюють неофіційно.

Не дивлячись на те, що адміністрації, які видають дозволи на побут і працю, вимагають підтвердження про намір конкретного працедавця працевлаштувати дану особу, 30% мігрантів з України працюють не в того шефа, який їх запросив. Згідно зі звітом НБП, “незважаючи на цілком легальну форму приїзду до Польщі, на роботу вони йдуть не зовсім легально”.

Звільнення власників аграрних підприємств від обов’язкової мінімальної ставки в 13 злотих за годину призведе до того, що “імпорт” дешевої робочої сили з України робітничими агенціями надалі буде рентабельним, і це сильніше, ніж дотепер, утримуватиме низькі зарплати в сільських місцевостях.

Такий стан речей може підсилити антипатію польських мешканців до українців через те, що ті ”псують заробітки”, а в українців, з іншого боку, викликатиме слушне відчуття, що їх експлуатують і сприймають як працівників/людей нижчого сорту.

[…]

Джерело: OKO.press

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Примітки

Примітки
1 Близько 90 грн за курсом 26.06.2017
2 Радше тут йде мова про партію Razem (“Разом”) – прим. перекл.
3 Згідно з даними 2015 року зі звіту НБП; в перерахунку на українську валюту 1 992 польських злотих – це 13 446 грн за курсом 26.06.2017