У 2016 році, за оцінкою Transparency International, Україна посіла 131 місце зі 167 країн за показником стримування корупції, що є надзвичайно низьким результатом навіть для країн із низькими доходами населення, співмірними з Україною. У Європейському та Середньоазійському регіоні гірші показники продемонстрували лише центральноазійські авторитарні режими — Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан та Туркменістан. Показники  України сильно поступаються навіть відносно небагатим країнам Східної Європи і є найбільш подібними до держав Африки на південь від Сахари. У цілому ж щорічні втрати економіки від корупції в період між 2007 і 2011 оцінюються від 4% до 10% ВВП країни.

mal1

Для кращого розуміння способу виведення коштів із економіки країни укладачі звіту пропонують розрізняти терміни «корупція», яка завжди є злочином, та «економічна рента», що може надходити й законним шляхом, але при цьому не створювати додаткового суспільного блага, а служити виключно бізнес-інтересам отримувачів цієї ренти (чиновникам, представникам комерційних структур тощо). Прикладом такої економічної ренти може бути надання обраним компаніям податкових пільг, державних субсидій, укладання контрактів на закупівлі чи надання послуг на неконкурентних засадах. Такий тип урядування, де отримання економічної ренти є одним із ключових економічних факторів, а політичні рішення випливають з бізнес-інтересів кількох фірм, автори дослідження називають «кумівським капіталізмом». І саме таку ситуацію, вважають вони, можна констатувати в Україні, де ключові економічні галузі контролює невелика кількість холдингів під керівництвом безпосередньо пов’язаних із політикумом людей — так званих «олігархів».

Як же оцінити влив та масштаб кумівського капіталізму в Україні? Для цього дослідники застосували дві методики і порівняли отримані результати. У першому підході було використано відкриту інформацію з бази даних власників, акціонерів та керівників компаній, імена яких порівняли з прізвищами політично значущих осіб. А другий метод базувався на використанні журналістських розслідувань про приналежність тих чи інших підприємств до пов’язаних із політикою осіб. Результати порівняння двох методів показують, що від 0,5% до 2% від загальної кількості компаній в Україні мають політичні зв’язки, а компанії з політичними зв’язками контролюють понад 20% загального обороту всіх українських компаній.

World Bank Document

mal3

Крім того, як зазначено у звіті, на фірми з політичними зв’язками припадає значна частка активів, вони мають доступ до кредитів. Так, компанії, що представляють менш ніж 1% від усіх зареєстрованих в Україні, мають доступ до 20% усього боргового фінансування й охоплюють більш ніж чверть усіх активів. Крім того, ці фірми домінують у капіталомістких сферах економіки — видобувній, переробній та транспортній галузях, де мають близько чверті обороту та активів, а також у сільському господарстві.

tab1

Ключовими способами отримання економічної ренти, як уже було зазначено, є державні закупівлі, субсидовані кредити від державних банків, державні боргові гарантії, державна допомога у вигляді прямих переказів із державного бюджету, різниця в цінах та знижки, правила торгівлі, які обмежують імпорт, привілейований доступ до державного майна через приватизацію, податкові пільги, вигідні податкові режими та доступ до фінансування розвитку на пільгових умовах. У якості прикладу у звіті детально розглянуто два способи: зиск із відшкодування ПДВ та монополія у сфері авіаперевезень.

За даними дослідження, станом на першу половину 2015 року загальна сума поданих заявок на відшкодування ПДВ склала 21,9 млрд. грн., або 1,1% ВВП. Фірми, пов’язані з політикумом, мають преференції у його відшкодуванні. Так, у 2014 році 10 із 20 найбільших експортерів мали політичні зв’язки й отримували 63% від загальної суми відшкодування для цих 20 компаній. Щоправда, у 2014 році частка цих 10 компаній впала до 43%. Тим не менш, пов’язані з політикумом фірми досі мають суттєві переваги, адже ймовірність аудиту їх підприємств на 61% нижча, ніж фірм без політичного «даху», що сприяє швидшому поверненню коштів.

Що ж стосується монополій, то взірцем тут може слугувати компанія «Міжнародні авіалінії України» (МАУ), що після банкрутства пов’язаної з групою «Приват» компанії «Аеросвіт» стала єдиним великим оператором в Україні й отримала надвигідні умови. Так, МАУ обслуговує 80% внутрішніх авіаперевезень, володіє 60% ринку і має суттєві привілеї у головному аеропорті країни — «Борисполі», що дозволяє компанії створювати перешкоди для входу на ринок інших гравців. Нині під тиском антимонопольного комітету ці преференції переглядаються, але МАУ все ще посідає роль монополіста.

Також результати дослідження показують, що справи у пов’язаних із політикумом компаній при «кумівському капіталізмі» в цілому йдуть краще, ніж у компаній, що не мають таких зв’язків. «Фірми з політичними зв’язками, виявлені за допомогою першого підходу, мають на 8,9% вищий оборот і наймають на 11,1% більше робочої сили у порівнянні з політично незалежними фірмами. Різниця для фірм із політичними зв’язками, визначеними за другим підходом, є навіть більш помітною, що виражається у вищому на 28,8% обороті та численнішій на 23,2% робочій силі», — йдеться у звіті. Також ці фірми сплачують нижчі податки, але при цьому є значно менш ефективними і менш прибутковими. «Потенційними причинами низької прибутковості може бути агресивне податкове планування та переведення прибутків в інші юрисдикції», — вважають автори.

World Bank Document

mal6

mal7

Таким чином, висновки експертів Світового банку щодо України виглядають невтішно. За параметрами зайнятості та обороту від 15% до 20% компаній в українській економіці мають політичні зв’язки. Користуючись ними, вони отримують суттєві преференції перед іншими компаніями. При цьому існує сильна негативна кореляція між наявністю політичних зв’язків та продуктивністю компаній, гіпотетичне усунення якої, на думку експертів, могло б пришвидшити економічне зростання української економіки на 1-2%1.

Дізнатися більше про феномен корупції на пострадянському просторі ви можете з нашої статті «Антикорупційна програма — не те, що про неї думають?».

Джерело: World Bank

Примітки   [ + ]

1. Описуючи українську економічну систему як «кумівський капіталізм», дослідники виходять з уявлення про існування певного «нормального капіталізму», позбавленого порочних зв’язків між владою і капіталом. На жаль, такі випадки є скоріше винятками, ніж загальним правилом, тому можна говорити лише про масштаб залученості політичних гравців до економіки та рівень впливу «кумівства» на прийняття політичних та управлінських рішень. — Прим. ред.