Навесні у комунальному кінотеатрі «Краків» було відновлено капітальний ремонт, розпочатий ще восени 2018 року, а зараз будівля розібрана до каркасу.
«Краків» було збудовано за типовим проєктом № 264-13-1, який набув популярності в СРСР у другій половині 60-х. Попри те, що проєкт будівлі кінотеатру не є оригінальним, у його інтер’єрах до недавнього часу ховалось унікальне монументальне панно «Краків’яни і гуралі» авторства художників Леоніда Капітана, Олексія Капітана та Едуарда Капітана. І, вже канонічно для радянського модернізму в Україні, увагу до панно привернуло його знищення: під час капітального ремонту будівлі «Кракова» панно було зруйновано, а стіни — повністю оголено. Депутат КМДА Олесь Маляревич, за так званою «ініціативою» якого було розпочато ремонт у кінотеатрі, зазаначає, що панно, на його думку, не становило мистецької цінності та, головне, перекривало доступ до комунікацій у будівлі. Сьогодні ж черга дійшла до бетонного фасаду будівлі, який поступово утеплюють і обкладають плиткою.
Дарина Мамайсур зафіксувала трансформації «Кракова», маскування його радянської історії та перестворення кінотеатру на капіталістичну мрію.
![](https://i2.wp.com/politkrytyka.org/wp-content/uploads/2020/07/photo_2020-07-24_09-05-15-3.jpg?ssl=1)
![](https://i0.wp.com/politkrytyka.org/wp-content/uploads/2020/07/photo_2020-07-24_09-05-00-1.jpg?ssl=1)
![](https://i2.wp.com/politkrytyka.org/wp-content/uploads/2020/07/photo_2020-07-24_09-04-54.jpg?ssl=1)
![](https://i0.wp.com/politkrytyka.org/wp-content/uploads/2020/07/photo_2020-07-24_09-04-51-2.jpg?ssl=1)
Фотографії опубліковані у рамках журналістського проєкту «Некультурний простір». Проєкт реалізовано за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург в Україні.