Ілюстрація: Ірина Стасюк, Хмарочос
Галя живе в маленькій затишній орендованій квартирі з достатньо старим ремонтом. Знімає вона її доволі дешево, як для Києва — за 6 тисяч гривень. Можливо, їй би хотілось і чогось кращого, але є одна перепона, а точніше, дві — коти Кокос і Пуся. Через них більшість орендодавців одразу відмовляють їй в оренді. На квартиру подорожче та з кращим ремонтом вона навіть не претендує — гарантована відмова. Журналістка Єлизавета Семко завітала в гості до Галі та розпитала, як це шукати житло з пухнастим “багажем”.
Коти з Донбасу і зі смітника
Галя родом з Миколаєва. Тут вона жила приблизно до 2015 року. Житло орендувала тільки один раз. Якось вона знайшла на смітнику кішку і лишила в себе. Старенькій господарці нічого не сказала, бо вона приїжджала буквально раз на рік.
Пізніше із Донбасу хлопці привезли ще одного кота. “Коли вони возили гуманітарку, я попросила рятувати котів, яких вони знайдуть”, – каже Галя.
Господарі житла не знали і не цікавились, тому ніяких проблем не виникало. Коли переїжджала до Києва, котів довелося залишити: “Я знайшла там нових господарів, бо не знала, що буде далі, і вирішила не ризикувати”.
Перманентний переїзд
З 2015 року Галя в Києві постійно переїжджає з однієї орендованої квартири на іншу. Це абсолютно типова ситуація для немісцевих. Часто договір оренди житла складається на рік, а там чи господарі вирішують виселити жильців через ремонт, підняття ціни або інших причин, чи самі орендарі з’їжджають.
Однак ситуація Галі ускладнювалась наявністю котів. Вона переїжджала вже разів шість, і кожен раз пошуки тривали по декілька тижнів, а то і місяць.
“Не було такого моменту, щоб коти не стали перепоною в пошуку житла. Одного разу, коли я ще знімала кімнату в Києві, ми домовились з господаркою про перегляд. Потім через 15 хв телефонує і каже: “Я подумала. Вибачте. У мене були колись коти – я знаю, що це таке. І тепер все, не хочу”.”
Перший “київський” кіт, якого звуть Кокос, з’явився на день народження в 2016 чи 2017 році. Він жив на “нелегальному положенні”, як каже дівчина. Коли приходила господарка, Галя просто його приховувала. Цей кіт так подорожував з нею разів зо 5.
У 2019 з дороги Галя врятувала другого кота – Пусю. Вона намагалась знайти чи старих, чи нових господарів для нього, але все було марно. В останню квартиру Галя вже в’їжджала з двома пухнастими.
Боротьба за житло
Квартиру, в яку Галя заїхала два місяці тому, знаходиться далеко від метро – посеред студентських гуртожитків. Але дівчина працює віддалено, тому не вбачає в цьому якоїсь проблеми.
На пошуки житла цей раз пішов місяць. Вона використовувала вже всі способи, щоб знайти хороше житло для себе і для двох котів, Пусі і Кокоса: шукала самотужки на сайтах, користувалась послугами ріелторів, але все було марно. Ріелтори пропонували просто не казати про котів, але Галю не влаштовував такий варіант. Правда теж виходила їй боком – у 60% випадків орендодавці відмовляли і навіть не призначали перегляди: “Господарі одразу думають, що в квартирі буде сморід, і тварини зіпсують речі. Частина ще вагається, але надають перевагу людям без тварин. Однак буває й так, що вдається вмовити”.
Якраз так і сталось нещодавно. Коли господарка почула про кота вперше, вона відмовила. Потім Галя ще раз подзвонила і почала вмовляти: “Вони кастровані, до лотка привчені. Якщо вони щось зіпсують, я все компенсую і відремонтую”. Після такого господарка навіть погодилась на перегляд – щоправда самій Галі не підійшла та квартира.
Навчена гірким досвідом, Галя вирішила, що за квартиру треба чіплятися буквально зубами:
“Коли я знайшла це (останнє) оголошення, там була черга – 3 людини. Я попросилась прийти першою, примчала на таксі, і ми поїхали з господаркою на квартиру. Знову вмовляла, але пощастило, що вона любить тварин. Собаку – ні, а от кота – будь ласка”.
А що, якщо…?
Звичайно, Галя визнає, коти можуть щось зіпсувати, але тут справа в добросовісності орендарів.
“Є недобросовісні орендарі, там хоч дитина, хоч тварина. Вона зіпсує, і вони залишають все, як є. Так, коти можуть царапати щось. Якщо в квартирі є шпалери, вони їх можуть подерти,” – Галя визнає ці проблеми, але її коти мають стрижені кігті, та й привчені до кігтеточки.
На знак слів господарки, Пуся запускає кігті в клубок і перекидається в маленькому тунелі. Кокос же весь час лежить – Галя каже, що на відміну від Пусі, він постійно такий спокійний.
Галя розуміє і побоювання господарів: “У нас люди не дуже багаті. Якщо вони якусь квартиру привели до ладу, вони хочуть, щоб вона збереглася якомога довше, бо це їх хліб”.
Натомість господарі не розуміють переживань Галі з котами, а ще вимушених внутрішніх переселенців, іноземців та студентів, які постійно стикаються з дискримінацією за житловим правом.
Текст написаний у рамках проєкту «Школа соціального репортажу» за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург в Україні.
Читайте також: