Транс-гінефілка? Квірсексуалка? Лесбійка*!

Публікуємо текст із четвертого номеру друкованого лесбійського* самвидаву «Лезо» в рамках медійного партнерства зіну з «Політичною критикою». Тема третього номеру «Лезо» — «лесбійкий* секс». 

Ми не часто говоримо про різноманіття лесбійського сексу: як статевого акту, так і л*тілесності¹«лесбійська сексуальність» — прим. ред.. І не пошепки в шафах, а відкрито. Чи існує «канонічно справжня» лесбійка, коли йдеться не лише про ідентичність, а й про плоть? Стереотипно мужня, кремезна, крута «актив» буч? Універсальна майстриня на всі руки (і не тільки) дайк? Тендітна і водночас la femme fatale фем²Фем-лесбійка — у лесбійській субкультурі термін на позначення фемінних лесбійок.?

Хто б не була «каноном» (чи таки ніхто?), найбільш табуйованим л*образом і точно викликом «нормі в середині антинорми» є транс-жінка, яка кохає жінок.  Як-от я. 

Узагальнити досвід усіх транс-жінок — така сама марна справа, як і всіх цис-жінок, жінок в принципі. Але свій суб’єктивний досвід, у чомусь штрихами схожий з досвідами інших, окреслити я можу.

Я ніколи не сумнівалася у своїй жіночій гендерній ідентичності. І не зовсім правда, що транс-жінка — це ідентичність. Ну, в когось таки так, особливо в небінарних транс-жінок. Але я, як і багато інших подібних мені дівчат, за ідентичністю просто жінка, а окрема приставка транс- лише вказує на мою інклюзивну особливість. Зокрема й тілесну. Через неї багато хто (зокрема транс-ексклюзивні радикальні феміністки) відмовляють транс-жінкам, які кохають жінок, у праві називатися лесбійками. Гінефілками³Гінефілія (англ. Gynephilia) — широкий сексуальний потяг до всього, що «жіноче». … Continue reading — дозвіл дано. Квірсексуалками? Ну ок. Аби не лесбійками.

Не знаю, можливо, для тих транс-жінок, які не проходять принаймні  замісну гормональну терапію (ЗГТ), ці терміни все ж мають певний сенс. Особисто я до початку транс-переходу публічно не називала себе лесбійкою. Лише нейтрально — квірсексуалкою, що здавалося реалістичним компромісом. При цьому мій секс, який у мене був і є впродовж життя лише з жінками, ніколи не був «канонічно» гетеронормативним. Навіть до початку транс-переходу. Благо, я тоді тусила в специфічному йогічно-тантричному середовищі по-своєму «інакших» людей. Східні практики фан чжун чжи шу з оргазмами без еякуляцій та перенесенням (за допомогою мануальних чи внутрішньом’язових маніпуляцій із м’язами промежини тазу) допомагали пережити оргазми не за «по-справжньо-чоловічим» фізіологічним типом. 

ЗГТ для мене принесла значні зміни. У мене виросли груди, і хоча вони  «дотягнули» лише до першого розміру, зате стали дуже чутливими. Також непомітно змінилася структура шкіри, волосся і… запах. Мій перший секс уже на ЗГТ відбувся з лесбійкою із «золотою зіркою», яка ніколи не мала експериментів із чоловіками. І одним із найяскравіших моментів були її слова: «Це ж треба — ти і пахнеш, як жінка».

Далі був другий секс, третій: губи, поцілунки, руки, «іграшки»… Нічого такого, що б дуже кардинально виходило за межі «звичайного» лесбійського сексу. Без гетеро-«нормативної» сексуальної практики «пеніс — вагіна», якщо комусь важливо знати такі подробиці. Хоча особисто для мене регламентація лесбійського сексу, запаковування його в термінологічні «коробочки» та визначення, що з секс-практик є «справжнім» лесбійським, а що «несправжнім» — це про внутрішню гомофобію. Про перенесення до сапфічної культури таких патріархальних гетеро-«нормативних» установок, як ієрархічність та пов’язана з нею бінарна парадигма: єдиноправильна трушність, що «розмиває» сутнісні кордони.

Але повернуся до особистого досвіду транзишину. У кого як, але у мене з переходом змінилися і переживання сексуальної насолоди, яка почала більше залежати від настрою, прелюдії. Оргазм став переживатися фізіологічно по-іншому, розлито і не так сконцентровано. Якщо метафорично, то він став не як гірська ріка, що рветься стрімкими водоспадами, а як глибоке карстове озеро з гонимими вітром хвилями.

А ще пам’ятаю сірооку лесбійку з каштановими кучерями (трохи на тусі підвипившу), яка зі словами «яка ж ти красива» бліцкригом мене поцілувала. Я ухилилася, тому поцілунок вона мені заліпила в щоку, а не в губи. Викрутившись із обіймів (на той час я вже була в стосунках), я дезертирувала. І чомусь лише тоді, наче інсайт, до мене нарешті в повній мірі дійшло: на мене більше не западають гетеро, на мене стали накидати оком сапфічні жінки.

Що є стать? Не буду тут про гендер, хіба трохи про нього згадаю наприкінці своїх роздумів. Навіть суто біологічно стать не є чимось простим, а натомість є складним конструктом. Стать є не лише хромосомна (яка вона у кого, до слова, мало хто і перевіряв — а сюрпризи типу ХХY, X0 таки бувають) чи гонадно-генітальна. Виділяють також гормональну стать, субсидальну (будова скелета, тембр голосу, ступінь розвитку м’язової тканини, розподіл жирового прошарку, наявність або відсутність розвинених молочних залоз…) і сенсуальну (тип волосяного покриву, шкіри, запаху феромонів). А ще є дослідження про певні нейробіологічні статеві особливості — до слова, досить пластичні та змінні.

І в цис-жінок, і у транс-жінок чимало з усіх цих ознак поєднуються по-різному. Скажімо, мій голос і до транс-переходу по телефону люди, які мене не знали, сприймали як жіночий. А ще від деяких моїх цис-подруг а-ля бучів я не раз чула обурливе, що їх із жіночих туалетів намагаються час від часу «виставити», сприймаючи за хлопців… З іншого боку, в мене з відвідуваннями гендерно сепарованих жіночих просторів немає жодних проблем. Все дуже відносно, кожна людина — індивідуальна особистість із різним набором біологічних і соціально-психологічних характеристик.

Тож бути жінкою — це глибинно суть феноменологічна екзистенція, а не просто есенціальна наявність ХХ хромосом або лише культурно обумовлена гендерна соціалізація. У рамках суто біологічно-медичної чи гендерної об’єктних теорій проблематиці «who is who» тісно. Бо це теж і про природне право на суб’єктність, про трансцендентне переживання себе саме так, а не інакше, що є серцевиною людського усвідомлення. Простою феноменологічною данністю.

А секс… Вам хтось подобається або ні. За різними характеристиками, у тому числі й тілесними. Головне не переходити на узагальнююче-кастові обра́зи з визначенням за людину, ким вона є. Я от — жінка, яка зробила транс-перехід, і я — лесбійка. Або узагальнююче лесбійка* із зірочкою, з важливим підкресленням єдності у різноманітті. Ну, і виглядає красиво: я ж «golden star», як не крути.