За 2020 рік в Україні було зафіксовано 118 випадків насильства чи конфронтацій з боку ультраправих. Про це під час онлайн-презентації розказали члени моніторингової групи ультраправого насильства Marker.
Найбільше таких випадків відбулося у Києві, Харкові, Херсоні та Одесі. Найчастіше напади здійснювались на політичних опонентів ультраправих, представників і представниць ЛГБТ+ спільноти, феміністок та лівих активістів і активісток. А найбільш помітними ультраправими організаціями були «Національний корпус» і «Традиція і порядок».
На думку дослідників, у порівнянні з 2019 роком відбулася радикалізація ультраправих. Зросла частка насильницьких випадків (81) по відношенню до конфронтаційних (37), серед насильницьких випадків побільшало нападів на людей (66), а самі напади частіше закінчувалися спричиненням фізичних ушкоджень. Про постраждалих повідомлялося у 58 випадках.
Пік ультраправого насильства і конфронтації припав на літо 2020 року, коли в Україні розгорнулася передвиборча кампанія. Саме представники та представниці політичних партій, які ультраправі записали до проросійських, стали головними мішенями нападів радикалів (51 випадок). На них було оголошене «сафарі», про хід якого регулярно звітували праві телеграм-канали. Побиття прибічників цих партій, напади на агітаторів, пошкодження наметів, обмальовування офісів і блокування партійних заходів стали невід’ємними складовими минулорічних місцевих виборів.
Регулярних нападів протягом минулого року також зазнавали представники/-ці ЛГБТ+-спільноти й активістки феміністичного руху. З 25 випадків 17 були насильницькими. Ультраправі традиційно намагалися зривати важливі публічні заходи та події, такі як одеський прайд, який так і не вдалося провести. А на офіс харківського «ПрайдХабу» ультраправі нападали щонайменше 4 рази за рік.
Новим явищем стала спроба ультраправих груп встановити контроль за київським Подолом — традиційним місцем відпочинку «неформальної» молоді. Лише за пів року на групи молодих людей ультраправі здійснили 9 нападів, також відбулася 1 конфронтація. Ці напади часто мали під собою гомофобний чи расистський контекст. Як розказала під час презентації голова правозахисної організації «Інсайт» Олена Шевченко, жертвам нападів неодноразово ставили питання: «Нація? Орієнтація?». Вже у 2021 році напади на Подолі продовжилися.
Також, за словами авторів та авторок звіту, серед ультраправих організацій спостерігається «спеціалізація». Найбільше випадків насильства та конфронтації було зафіксовано за «Національним корпусом» — 23. Переважна більшість з них були спрямовані проти політичних опонентів. Тоді як члени «Традиції і порядку», за якими зафіксовано 17 кейсів, цілями для нападів обирали переважно представниць ЛГБТ+-спільноти, феміністок, антифашистів чи неформальну молодь.
На думку дослідників, хоча ультраправі партії й не мають високих електоральних показників і не представлені у Парламенті, не можна недооцінювати їхній вплив на політичне життя у країні. Монополія на вуличне насильство та активне його застосування проти опонентів впливає на все політичне поле і підштовхує його в бік радикалізації. А спроба встановити контроль за громадським простором повертає нас у вже призабуті часи, коли зовнішність могла стати приводом до насильства, і знищує відчуття безпеки у місті.
З повною версією звіту можна ознайомитися за посиланням: https://violence-marker.org.ua/wp-content/uploads/2021/paper-ua-2021.pdf