Система реєстрації місця проживання (колишня «прописка») лишається нереформованою і спричиняє порушення прав чи обмеження доступу до суспільних благ для значної кількості населення. Про це свідчать результати всеукраїнського дослідження, проведеного Центром з прав людини «ZMINA», Аналітичним центром CEDOS і Українським незалежним центром політичних досліджень. За отриманими даними, не за місцем реєстрації проживають щонайменше 3,3 млн українців, а загальна кількість людей, які не мають реєстрації, або тих, чия реєстрація не збігається з місцем проживання, може становити 6,8 млн осіб.
Люди, що проживають не за місцем реєстрації, мають гірший доступ до суспільних послуг і вимушені за них «доплачувати». Вони на 11% частіше роблять «благодійні внески» у поліклініках (48%), на 6% частіше віддячують лікарю (35%). А от «пожертви» у школи й садки роблять усі опитані незалежно від реєстрації (60%).
Особи, що проживають не за місцем реєстрації, мають гірші можливості брати участь у політичному житті країни та локальної спільноти. З них лише 46% голосували на місцевих виборах (проти 66% тих, хто живе за місцем реєстрації) і 52% — на всеукраїнських (проти 72%). Участь у житті будинку чи вулиці з них брали 21% (що на 13% відсотків менше у порівнянні з зареєстрованими у цьому будинку чи на цій вулиці громадянами), а до облаштування спільної території долучалися 27% (що менше на 9%).
Тим не менше, більшість опитаних (80%) не сприймає це як обмеження чи порушення власних прав. Причиною цього, на думку дослідників, може бути нерегулярність більшості послуг, сприйняття їх як чогось не надто важливого, а також можливість отримати доступ до ключових послуг (освіта, охорона здоров’я) неофіційними методами. Тож 77% опитаних не відчуває потреби в реєстрації, а 95% відповіли, що не зареєстрували б орендаря, якби здавали квартиру.
Також немало опитаних (27%) відмічають потенційні переваги від життя не за місцем реєстрації, а 10% вважають, що реєстрація чинить негативний вплив на їхнє життя. Зокрема, 49% вважають, що реєстрація збільшить вартість оренди житла, а 32% чоловіків не хотіли б через реєстрацію мати проблеми з військкоматом.
Та попри те, що переважна більшість респондентів не бачить проблем із реєстрацією, суспільний збиток від обмежень, пов’язаних із проживанням не за місцем реєстрації, значний. За підрахунками дослідників, сумарні збитки можна оцінити у 1,8 млрд гривень за два роки, що пов’язано з необхідністю осіб їздити в інші населені пункти за отриманням послуг та використовувати для цього робочі дні. Загалом автори дослідження переконані, що хоча реєстрації місця проживання позбутися повністю поки неможливо, державні послуги мають ставати більш екстериторіальними, а права людей — не залежати від місця їхньої реєстрації. Особливо вразливими в питаннях обмеження прав через реєстрацію не за місцем проживання чи брак реєстрації як такої є такі групи, як внутрішньо-переміщені особи, особи без реєстрації, безхатченки, представники ромської громади тощо. Проте дане дослідження цих груп не торкалося.
Повний текст звіту ви можете знайти тут.
Усі графіки взято зі звіту про дослідження.