Київ, 11 ранку. Близько сотні людей у помаранчевих жилетах збираються біля виходу з метро «Хрещатик» на вулицю Інститутську. Це вже вдруге за цей рік на акцію протесту з’їхалися залізничники Вільної профспілки залізничників України, щоб вимагати відставки керівництва та менеджменту АТ «Укрзалізниця». На невеликій площі біля метро вони розгортають профспілкові прапори, дістають свистки та мегафони і гучною колоною вирушають до Офісу Президента України.
Сьогоднішня акція — не проти новообраного президента, підкреслюють залізничники. Від нього вони вимагають виконати свою передвиборчу обіцянку усунути стару владну вертикаль та осіб, причетних до неї, і звільнити голову правління Євгенія Кравцова, а разом з ним — членів наглядової ради «Укрзалізниці». Саме з неефективною діяльністю керівництва та чисельними корупційними схемами, запущеними на залізниці, члени профспілок пов’язують катастрофічний стан, який склався у галузі протягом останніх років.
Рівень зарплати на «Укрзалізниці» — головна тема протестів останніх років. Якщо раніше працювати на підприємстві вважалося надзвичайно престижно, зараз заробітна плата є абсолютно неконкурентоспроможною. І якщо машиністи, працюючи у тяжких умовах на переважно застарілих локомотивах, ще можуть заробити до 14-16 тисяч, то зарплата слюсарів становить від 4000 до 7000 грн. Тож саме люди цих спеціальностей масово звільняються та поповнюють ряди трудових мігрантів, розповідає Максим Москалець із Криворізького локомотивного депо.
Не краща ситуація і у провідників. Ставка становить 4800 грн, а ще частина зарплати йде додатковими виплатами чи преміями, каже голова профспілки провідників у Кременчуку. Але навіть із вислугою у 35 років до 10 000 зарплата не дотягує. Тож продовжують працювати на підприємстві переважно люди передпенсійного віку і ті, хто не готовий вирушати на заробітки. «Молодих нема! Роз’їхалися», — з жалем додає Олександр, голова профспілки провідників.
Наслідком втрати людей є те, що і без того застарілу техніку немає кому ремонтувати. Не виділяють і гроші на оновлення локомотивів, тоді як машиністів змушують виводити техніку на рейси, ігноруючи її стан. Таким чином залізничні перевезення щороку стають дедалі більш небезпечними. «Раніше за рік було 2, може три проїзди. Зараз же за місяць 15-20. Що таке проїзд? От за мною поїзд вагою 5 тис. тонн. Гальма несправні, багато чого несправного. Я їду, бачу сигнал. Гальмонув, і має все стати, а воно не стає. Оце і є проїзд. А якщо локомотивна бригада пролітає сигнал, то вони можуть врізатися в бочину пасажирському чи вантажному потягу. Поки що, слава Богу, зіткнень ще не було, але з таким правлінням я пророкую, що все може бути. Таке керування “Укрзалізницею” приведе до катастрофи», — каже Максим Москалець.
Але трагічні інциденти все-таки трапляються. Буквально нещодавно, 14 липня, загорівся локомотив, що прямував з Харкова до Полтави. Локомотивна бригада встигла покинути потяг. А у вересні минулого року на одному з перегонів у Чернігівській області загинув помічник машиніста депо «Гребінка» 35-річний Юрій Качан. Він опинився в палаючому машинному відділені локомотива, що загорівся через поганий технічний стан, і помер у результаті отриманих опіків.
Усі ці інциденти залізничники ставлять у вину менеджменту, що на фоні поступового розвалу галузі отримує казкові зарплати. Так, зарплата голови правління Євгенія Кравцова у минулому році становила 920 тис. гривень у місяць. Іншим же джерелом доходів профспілкові лідери називають закупки. Як заявив голова Вільної профспілки машиністів депо «Кременчук» Сергій Москалець, одного лише туалетного паперу для правління було закуплено на 2,1 млн гривень. «Офісні крісла на 400 тисяч, тоді як наші хлопці їздять у електровозах на обтягнутій дермантином дерев’ясі». Водночас закуплені за документами речі, за словами Москальця, просто не доходять до залізничників: «Постільна білизна. Провідники! На 40 мільйонів у пасажирські потяги закупили. Ви їх бачили? Не бачили!».
Варто зазначити, що «Укрзалізниця» проанонсувала підняття зарплати на 10% з 1 липня 2019 року. Проте така «щедрість» компанії особливого захвату у залізничників не викликає. По-перше, щорічне підняття заробітної плати на 25% і без того прописане у колективному договорі, хоча за часів нинішнього правління його майже ніколи й не виконували. По-друге, 10% для людей із зарплатою у кілька тисяч гривень — сума настільки мала, що інакше як подачкою її у профспілці не називають. А по-третє, підняття платні означає, що її не буде проіндексовано. У результаті на картки залізничникам надійде майже та сама сума, яку вони і так би отримали внаслідок індексації.
Акція закінчилася десь за годину, після того як вимоги були передані представнику Офісу Президента. Перед тим як розійтися, залізничники ще раз нагадали, що зробили висновки зі своїх попередніх акцій і завжди лишають за собою право поновити акцію «Робота по інструкції».
Читайте також: