Про блокчейн чули майже всі, але не всі розуміють, чим він є. А блокчейн має потенціал змінити природу взаємодій у сучасному світі. Не лише фінансові взаємодії (за допомогою криптовалют), а й сфери, ближчі до кожного з нас — до прикладу, сферу праці та навіть діяльність профспілок. Тому варто хоча б розібратися з цією технологією, адже вона може розв’язати значні проблеми у сфері праці та змінити профспілки зсередини. Втім, існують і серйозні виклики, зокрема пов’язані з приватністю та безпекою.
Як працює блокчейн?
Блокчейн став відомий широкому загалу завдяки криптовалютам (зокрема біткойну). Це доволі молода технологія, яка стрімко розвивається і не обмежується лише однією галуззю. Втім, мало хто розуміє блокчейн, який часто-густо зливається якщо не з криптовалютами, то з так само незрозумілими поняттями на кшталт «великі дані», «інтернет речей», машинне навчання тощо.
Блокчейн зроблений з блоків даних, що поєднані між собою в один ланцюг. Фактично це спільна база даних, що зберігає історію транзакцій, де під транзакцією можна розуміти будь-яку міжлюдську взаємодію (в тому числі фінансову). Відмінність від традиційної бази даних полягає в тому, що ця база або реєстр зберігається не в одному місці, а в розподіленій мережі поєднаних між собою вузлів, кожен з яких зберігає свою копію реєстру.
Реєстр постійно оновлюється, і кожна нова транзакція в ньому підлягає підтвердженню її чинності. Підтвердження здійснюють ці ж вузли, що є незалежними одні від одних. Так блокчейн знімає потребу в надійній центральній владі (як-от банк), адже довіру тут забезпечує не центр, а всі в режимі реального часу.
Для того, щоб стати вузлом блокчейну, потрібно мати комп’ютер, що має підключення до інтернету, достатньо місця для власної копії блокчейну та живлення, щоб бути онлайн. Кожен вузол має три завдання: 1) підтверджувати нові блоки транзакцій; 2) зберігати наявні блоки блокчейну; 3) поширювати історію транзакцій серед інших вузлів. Що більше таких вузлів, то більш децентралізованою, безпечною та надійною є мережа.
Ключові риси блокчейну
Блокчейн є не лише децентралізованим (брак одного центрального контролю) і розподіленим (брак одного місцеперебування), а й практично незмінним, бо не можна відкликати чи видалити блок після того, як його було підтверджено. Підтверджений блок є зашифрованим і «прикутим» до інших блоків. Тому якщо хтось помилився, то ця помилка залишається в блокчейні майже назавжди. Сміття на вході призводить до сміття на виході, а неточність окремого елементу системи змушує сумніватися в точності всієї системи. Оскільки ця система не здатна оцінити істинність чи точність блоків, то точність даних, що входять в систему, є ключовою вимогою до блокчейну, особливо якщо той містить суспільно значущі дані.
Крім того, завдяки криптографії, а також постійному оновленню (наприклад, кожні 10 хвилин) всіх даних на всіх доступних вузлах мережі блокчейн є стійким до хаку. Зокрема, атака на блокчейн може дорого обійтися зловмисникам, адже для цього необхідно отримати доступ до всіх вузлів системи майже одночасно. Це, звісно, за умови, що конкретна блокчейн-мережа є вільною від таких помилок, що роблять всю мережу вразливою.
Приватні та публічні блокчейни
Початково блокчейни були публічними: таким є блокчейн біткойна. До мережі публічного блокчейну можуть долучитися всі (і часто це заохочується), але підтримка такого блокчейну потребує немалих обчислювальних спроможностей.
Альтернативою є приватні блокчейни, які підтримують приватні особи, що контролюють доступ до системи. Ці блокчейни все ще є розподіленими та незмінними, але не є глобальними. Найбільш відомим приватним блокчейном є Ripple, де без дозволу власників компанії неможливо стати вузлом мережі. Натомість значно менша та контрольована кількість учасників зменшує витратність системи та прискорює підтвердження транзакцій.
Великі компанії та уряди особливо зацікавлені в гібридних блокчейнах. Вони складаються з публічного блокчейну, до якого мають доступ усі, та приватного блокчейну, доступ до якого обмежено. Першим таким блокчейном став XinFin, побудований на публічному блокчейні Ethereum та приватному Quorum.
Виклики та ризики блокчейну
Блокчейн можна назвати революційною ідеєю, однак конкретні реалізації цієї технології не є ідеальними, а масове впровадження блокчейну досі у майбутньому. Так, вперше технологію блокчейну застосували для обліку транзакцій криптовалюти біткойн у 2009 році. Пройшло понад 10 років, але найбільш відомим застосунком блокчейну досі залишається біткойн. Чому так стається? Річ у тім, що блокчейн може бути дуже витратною технологією. Зокрема, блокчейн біткойна потребує великої кількості електроенергії для того, щоби підтверджувати транзакції. За оцінками, одна транзакція споживає 740,98 кіловат-годин. Стільки ж у середньому споживає одна особа в Україні за 79 днів1Базуючись на даних Світового банку 2014 року, за якими Україна спожила 3,419 … Continue reading. А повний блокчейн-файл біткойна сягає 300 ГБ. Тому хоча на папері будь-хто може брати участь у підтвердженні транзакцій біткойна, насправді число тих, хто може стати вузлом цього блокчейну, є досить обмеженим.
При цьому ризиків у блокчейну може бути не менше, ніж переваг. Головною перевагою блокчейну є усунення посередника між учасниками транзакцій, але ця перевага одночасно є і ризиком. Посередник корисний учасникам транзакції тим, що гарантує її безпеку, а у разі помилки чи омани здатний скасувати транзакцію. Втім, у блокчейні ніхто не є відповідальним за транзакцію, крім самих її учасників, а будь-яка транзакція, що є результатом помилки чи хаку, є безповоротною. Так, блокчейн як система є стійкою до хаку, але не можна сказати те саме про користувачів блокчейну та їхні цілком людські помилки.
Блокчейн і праця: ланцюги постачання
Коли з’являється якась технологія, що здатна змінити суспільство, про її можливості та ризики мають знати не обмежене коло експертів, а всі ми. Застосовуючи таку технологію для якоїсь вузької галузі, що служить інтересам небагатьох, варто пам’ятати про інтереси всіх і про можливий суспільно-етичний вплив цієї технології. Особливо якщо вона має потенціал допомогти у розв’язанні суспільних проблем. Як-от проблем у сфері праці.
Наприклад, блокчейн здатний прояснити весь глобальний ланцюг постачання товарів від виробника до споживача, адже зараз наші знання про це є досить обмеженими. Нині масштаб та складність цього ланцюга призводить до високої вартості транспортування, але, попри це, часто трапляються помилки в документації, псування чи навіть втрата товарів. При цьому непрозорість ланцюга не дозволяє перевірити характер праці виробників. Так, отримавши товар, споживачі можуть не знати, чи була праця примусовою, а умови праці — шкідливими для працівників та місцевості.
Натомість стверджують, що організація чіткої та підтверджуваної блокчейн-мережі здатна фіксувати повний шлях кобальту від шахт Демократичної Республіки Конго до батареї електромобіля Tesla. А якщо чітко відома шахта, де видобули кобальт, тоді легше пересвідчитись, наприклад, чи не використовують там дитячу працю. Втім, імплементувати таку мережу нелегко. Ситуацію ускладнює те, що такий ланцюг включає множину регіонів з відмінними інформаційними інфраструктурами, що не завжди сумісні. Ба більше, сама природа блокчейну, його незмінність є проблематичною, адже якщо хтось помилився, то ця помилка майже не підлягає виправленню і підважує правдивість всього ланцюга. Наостанок, видобування кобальту пов’язане з багатьма проблемами соціально-політичного характеру, лише частину з яких можна вирішити за допомогою технології.
Блокчейн для профспілок
Професійні спілки різноманітні у своїй організації. У деяких країнах вони організовані навколо одного центрального органу, тоді як в інших можуть існувати декілька (кон)федерацій профспілок2Як-от в Україні співіснують Федерація профспілок України та Конфедерація … Continue reading. Множинність профспілок дозволяє їм охопити якомога більшу кількість працівників, але водночас значно ускладнює їхню співпрацю.
Цілком можливо, що блокчейн міг би допомогти профспілкам більш щільно та ефективно працювати. Зокрема, згідно з Міжнародною федерацією транспортників, блокчейн можна використовувати для залучення більшої кількості працівників. Часто профспілкам важко знайти баланс між захистом інтересів уже наявних учасників та активним залученням нових. Так, недостатньо просто створити профспілку для того, щоб всі могли до неї долучитися. Профспілці потрібно постійно сповіщати про себе, аби всі дізналися про її існування. Але навіть якщо профспілка вже відома, для залучення всіх охочих їхнє бажання не є достатнім, адже вони не можуть увійти до профспілки без участі самої профспілки. Блокчейн-протокол не лише збільшить видимість профспілки у сучасному цифровому світі, але й значно спростить залучення нових учасників, адже кожен охочий матиме змогу залучити сам себе (принаймні в теорії). Тобто оформлення нових учасників стане справою самих учасників.
Ба більше, блокчейн допоможе досягти більшої прозорості та незалежності від сторонніх осіб у питанні фінансування профспілок. Причому це не лише зробить більш наочним використання внесків працівників, а й спростить фінансування профспілок тих країн, що страждають від корупції чи антипрофспілкових практик. А електронне голосування на базі блокчейну, що захищене від фальсифікацій та зовнішнього впливу, дозволить працівникам в антипрофспілкових умовах вільно погоджувати спільні дії.
Взагалі профспілки не обмежуються лише колективним представництвом працівників, адже можуть займатися просвітою, лобіюванням, колективними переговорами тощо. Неможливо сказати, чи у всіх випадках блокчейн буде доцільним для профспілок, але, як і будь-яка інша технологія, блокчейн може як допомогти, так і нашкодити. Тому обережність не завадить. Зокрема, дослідники Європейського інституту профспілок виділяють такі чотири фактори, щодо яких варто бути обачними при розробці блокчейну для профспілок:
- До профспілки залучені люди з різними інтересами, ролями та обов’язками. При розробці блокчейну варто бути свідомими цього. Також важливо, хто пише та змінює код системи.
- Дані про людей, якими володіють профспілки, є особистими та конфіденційними. Вони захищені Загальним регламентом про захист даних (GDPR), що діє на території Європейського Союзу та Європейської економічної зони. Зокрема, GDPR гарантує право особистості на забуття. В Україні дані захищені законом «Про захист персональних даних», який також передбачає видалення даних у певних випадках. Як блокчейн-профспілці захистити особисті дані та, за потреби, їх видалити, якщо за своєю суттю блокчейн є незмінним і часто прозорим — питання відкрите.
- Технологія конкретної імплементації блокчейну потребує визначення та розробки. Існує множина блокчейн-протоколів. Ризики, недоліки та переваги кожного мають бути належно оцінені.
- Безпека блокчейн-протоколу також має бути належною. Зокрема, блокчейн-мережа профспілки має бути захищена від будь-якого несанкціонованого доступу до чутливих даних.
Адаптація блокчейну до сфери праці: три умови
Гідність та права людини є головною ціллю профспілок. Блокчейн-мережа, що є корисною для суспільства і сфери праці, має поділяти цю ціль. Саме тому, адаптуючи блокчейн до сфери праці, необхідно виконати такі три умови. Водночас треба бути готовим до однієї (р)еволюції.
Першою умовою є правдиві та цілісні дані.
Технологія блокчейну покликана забезпечити лише цілісність записаних даних і не здатна підтвердити їхню правдивість. Але для суспільно значущих блокчейн-мереж дані мають бути не лише цілісні, а й правдиві. Адже хибні, помилкові чи неповні дані, що вже опинилися в блокчейні, не підлягають змінам. І саме через неправдивість чи неповноту даних часто неможливо до кінця зрозуміти, чи немає порушень умов праці, скажімо, в ланцюзі постачання. Тому в такому ланцюзі важливо досягти не лише прозорості та цілісності даних за допомогою блокчейну, а й правдивості — через додаткову систему сертифікації. Така система сертифікації, що вимагає та контролює правдивість, може бути корисною в боротьбі з порушеннями умов праці.
Другою умовою є належний захист цих даних.
В сучасному глобальному світі приватність особистості особливо вразлива. ЄС і багато інших країн мають законодавчі ініціативи, покликані покращити захист даних. Втім, сама концепція блокчейну інколи прямо суперечить такому законодавству. Аби блокчейн дійсно передбачав належний захист даних, варто почати з виконання таких фундаментальних завдань:
- Захистити цифрову ідентичність. Цифрова ідентичність є невід’ємною частиною людської ідентичності. Оскільки дані блокчейну є незмінними, можливим рішенням є використання псевдоідентичності, що виключає прямі зв’язки між суб’єктом даних та початковою ідентичністю. Втім, таке рішення не забезпечує повну анонімність. Натомість можна скористатися блокчейном, який дозволяє приховати дані зацікавлених сторін (прикладом цього є криптовалюта Zcash).
- Визначити ролі та обов’язки. У блокчейні складно зрозуміти, хто відповідальний за наявні в мережі дані, а хто їх лише обробляє. Відповідальними можна вважати або всі вузли системи, або суб’єкти даних в цій системі, або лише певну групу в цій системі, що активно нею користується. В будь-якому випадку, ролі та обов’язки, включно з тим, хто відповідає за наявні дані, мають бути прояснені. Лише в такому випадку блокчейн-мережа може бути підзвітною.
- Захистити персональні дані. GDPR, прийнятий ЄС у 2016-му, має 7 ключових принципів, дотримання яких є необхідним для захисту даних: законність, правомірність і прозорість; цільове обмеження; мінімізація даних; точність; обмеження зберігання; цілісність і конфіденційність; підзвітність. Дотримання GDPR є обов’язковим для українських компаній, які збирають персональні дані та надають послуги в ЄС. Ба більше, Закон України «Про захист персональних даних» містить подібні загальні вимоги (ст. 6).
- Дотримуватися права на виправлення та стирання. GDPR передбачає право особистості на виправлення та стирання особистих даних (ст. 17), а Закон України «Про захист персональних даних» передбачає видалення даних у деяких випадках (ст. 15). Це прямо суперечить незмінності блокчейну. Можливим рішенням є шифрування даних за допомогою ключа. Тоді, якщо дані потрібно видалити, то видаляється ключ до даних. Самі дані залишаються, але без можливості дешифрування перестають бути читабельними. Так само можна виправити дані, «видаливши» помилку і додавши замість неї виправлення.
Третьою умовою є мінімізація енергетичних витрат і екологічного сліду
Біткойн, один з найбільших публічних блокчейнів світу, є надзвичайно дорогим. Перш за все високими є енергетичні витрати. Це пов’язано з методом підтвердження біткойна, proof-of-work. Цей метод передбачає, що нові блоки підтверджують ті, хто працює, вирішуючи дедалі складніші математичні задачі. Ця праця, що має назву майнінгу, споживає від 0,1% до 0,3% глобального енергоспоживання. Відповідно, річний вуглецевий слід біткойна нині оцінюють у розмірі 35,97 тонн CO2, що співмірно з вуглецевим слідом Нової Зеландії.
Хоча блокчейн, що є приватним або створений під спеціальну мету, матиме значно менші витрати, це аж ніяк не розв’язує проблему енергетичного та екологічного сліду блокчейну. Існує альтернативний метод підтвердження, proof-of-stake, що передбачає підтвердження тими, хто має найбільшу частку в мережі, а це потребує значно менших енерговитрат. Крім цього, серед розв’язків проблеми зазначають перехід на відновлювані джерела енергії та оптимізацію самого майнінгу.
Наступна (р)еволюція: блокчейн та штучний інтелект
Блокчейн є доволі передовим, однак ще більш прогресивною технологію є штучний інтелект. Обидві технології називають частиною четвертої індустріальної революції, а їхнє поєднання може бути дуже вдалим. Так, штучний інтелект потребує значних масивів даних, які ризиковано зберігати в одному місці. Блокчейн дозволяє зберігати їх децентралізовано, мінімізуючи ризик втрати даних. І навпаки, блокчейн потребує значної оптимізації в енергоспоживанні, в чому може допомогти штучний інтелект. Втім, це не знімає питань, що пов’язані з приватністю, підзвітністю та прозорістю.
Отже, блокчейн — це поки що нова технологія, масове впровадження якої ще не відбулося. Втім, потенціал цієї технології реальний. Саме тому і суспільству загалом, і профспілкам зокрема корисно якщо не імплементувати цю технологію, то хоча б її розуміти, усвідомлюючи всі переваги та ризики. Адже навіть коли технологія докорінно змінює людське життя, права людини повинні залишатися першочерговими. Це стосується не лише блокчейну. Як і штучний інтелект, блокчейн належить до сучасних технологічних трендів. Вони можуть покращити добробут людства, але не можна допустити, щоб ціною цьому була втрата приватності, приниження гідності людини чи екологічна криза.
Стаття підготовлена на основі матеріалу дослідниці Європейського інституту профспілок (ETUI) Аїди Понсе-дель-Кастільйо (Aida Ponce Del Castillo). Повну версію тексту англійською можна прочитати на сайті інституту.
Текст опублікований у рамках журналістського проєкту Liquid Labour. Проєкт реалізовано за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург в Україні.