З середини серпня колектив Львівської обласної психіатричної лікарні «Заклад» не отримує заробітну плату. За інформацією національної служби здоров’я України (НСЗУ), гроші були вчасно переведені на місцевий рівень, але до лікарні вони так і не надійшли. 

Неможливість достукатися до місцевої влади змушує персонал лікарні вдаватися до радикальних форм протесту. У п’ятницю, 27 листопада, близько 50 медпрацівників перекрили міжнародну трасу М06 «Київ-Чоп», вимагаючи поновити фінансування «Закладу» та виплатити заборгованість по заробітній платі.

Пінг-понг на виснаження

27 листопада біля львівських ТРЦ на виїзді з міста корки. У місто прийшла «Чорна п’ятниця». Тим часом на вкритій памороззю зупинці Луб’яне за 25 км від міста потроху збираються медики. Сьогодні тут також будуть корки, масовий захід та яскраві емоції. Втім, події мало нагадуватимуть свято споживання, адже учасницям тутешніх зборів вже нема що витрачати.

Влітку медики «Закладу» вже перекривали трасу на цій ділянці: тоді зарплатний борг доходив до піврічної відмітки. Акція залишилася поза увагою влади, і ситуацію зрушив з мертвої точки лише візит до Львова міністра охорони здоров’я. Представники трудового колективу буквально прорвалися на зустріч з міністром. Результатом цього спілкування стало погашення поточної заборгованості і подальше складання перехідного плану взаємодії з НСЗУ. 

Втім, за твердженнями працівниць «Закладу», просування справи зіткнулося з саботажем з боку обласної влади. Зустріч з Орестом Чемерисом, очільником департаменту охорони здоров’я при ЛОДА, так і не відбулася. Призначений в червні директор Юрій Шипов також не викликає в колективу довіри. У відповідь на інформацію НСЗУ про надходження коштів Шипов стверджує, що переданих грошей вистачає лише на оплату комунальних послуг, ліки та харчування для хворих. При цьому держпраця вже двічі штрафувала Шипова за необґрунтовану затримку заробітної плати. «А якщо кажуть, що затримка безпідставна — значить, гроші таки надійшли!» — міркують учасниці протесту. 

Тут і далі — фото Андрія Кириченка

Мовчання обласної адміністрації та суперечливі заяви НСЗУ й директора породжують у колективі відчуття розгубленості і роздратованості. Тож медики вимагають не лише виплати зароблених коштів, а й збільшення прозорості в питаннях фінансування і розподілу відповідальності.

Атмосфера невизначеності вкупі з заборгованістю вже призвели до добровільного звільнення майже чверті трудового колективу. Фактично, звільнення сьогодні є чи не єдиним способом отримати весь зарплатний борг одразу. Але ті, що залишилися, налаштовані войовничо. Катерина Горлата, молодша медична сестра, сьогодні виконує функції прапороносиці. Проблеми з керівництвом у неї почалися ще кілька років тому після розголошення інформації про знущання над пацієнтами. Але й теперішнім директором вона не задоволена. 

«У нас ще жодних зборів трудового колективу не було з тих пір як він прийшов. Той Шипов постійно від нас тікає! Постійно! Я перший місяць взагалі не знала, як він виглядає», — каже Катерина.

Суцільна ізоляція

«Дівчата, дивіться, антисептик, маски і аптечка будуть у цій торбинці! За п’ять хвилин розпочинаємо!» — медсестра Ірина Шабатура роздає останні інструкції, люди розгортають плакати та жовто-блакитний стяг. З півсотні медиків переважну більшість утворюють жінки різного віку. 

За 100 метрів по обидва боки від мітингу припарковані поліцейські автівки. Правоохоронці готуються зупиняти авто на безпечній відстані від протестувальниць з метою мінімізації конфліктів. Колектив лікарні розпочинає свою прогулянку пішохідним переходом. 

За попередньою домовленістю з місцевим МВС блокування руху має відбуватися з 9:00 до 17:00 сесіями по 50 хвилин з 10-хвилинними перервами. Але вже за 10 хвилин після початку акції стає зрозуміло, що міжнародна траса виглядає підозріло порожньою. За словами колег, які спізнилися на початок акції, на відстані 3-4 кілометрів з двох боків від Луб’яної розташувалися додаткові пости поліції, представники дорожніх служб, і більшість трафіку перенаправлена в обхід через навколишні села. Новина провокує вибух гніву на адресу поліції. 

«Ми просто зараз перейдемо вище та й по всьому! Що це за фокуси? Як ви не дотримуєтеся правил, то і ми не будемо. Не станемо ходити вже по переходу, а заблокуємо всі перехрестя. Ви б працювали без зарплати? Вам байдуже, що наші діти їсти хотять!» — бомбардує поліцію звинуваченнями Тетяна Устименко, працівниця 7-го відділення психіатричної лікарні. 

Поліція мляво обороняється ритуальними відповідями, але стає зрозуміло, що влада ізолювала протест, і решту цього морозного дня медпрацівниці блокуватимуть фактично безлюдну трасу. 

Протягом наступних годин напруга у спілкуванні між протестувальницями і поліцією зберігається. У заходах з перенаправлення трафіку медики вбачають неповагу до себе. Час від часу з пішохідного переходу демонстративно голосно лунають фрази з акцентом на слові «мусора». 

У перервах між блокуванням медичні працівниці їдять канапки, п’ють каву з термосів і гріються біля діжки з багаттям. Епізодично до діжки також прилаштовуються жінки-поліціянтки, які решту часу по черзі документують акцію на камеру. 

«Ну, що тут можна казати? Ну, дуже обідно, що люди перший раз на спеці були, сьогодні на морозі, і далі ніхто до нас не приходить і навіть ніхто до нас не телефонує. Сказали би, що наше питання розглядають, що можемо прийти на сесію, де це обговорюють, що будуть шукати кошти», — каже голова ініціативної групи.

Тривожний фон

Протести працівників психіатричних лікарень не є новиною для регіону. За тиждень до акції колективу «Закладу» аналогічне перекриття траси відбувалося на Волині. У серпні та вересні трасу блокували медпрацівники кількох психлікарень Житомирщини. Вийшли на пікет вздовж дороги, хоча й не перекрили її, працівники київської клінічної лікарні «Психіатрія». Психіатричні лікарні у Львові та Чернівцях звернулися по допомогу до волонтерів. А на Закарпатті одна з психіатричних лікарень опинилася на межі закриття, інша через недофінансування отримує допомогу від громадських організацій Угорщини.

Істотне скорочення фінансування психіатрії у 2020 році НСЗУ пояснює необхідністю відходу від радянської системи лікування і скороченням кількості ліжкомісць, адже ледь не третина пацієнтів, які перебувають на стаціонарі, могли б обмежитися амбулаторним лікуванням. Втім, представники медичної громадськості нарікають на необдуманість реформи та її невідповідність реаліям галузі. 

«Так, скорочувати кількість ліжок на стаціонарі потрібно було давно, і ми з колегами робили аналіз і розрахунки: скорочення мало б бути дуже поступовим. Крім того, потрібно було паралельно створити заклади, приміщення, де б могли проживати психічно нездорові люди, яким не місце на стаціонарі, але які потребують певного нагляду чи від них давно відмовилися сім’ї. А нині ж, в умовах різкого скорочення стаціонарних місць, таким людям нема куди йти», — коментує ситуацію в галузі Семен Глузман, голова Асоціації психіатрів України.

Приємні послуги від солідних партнерів

Як і повідомляли медсестри, машина поліцейського посту, який пускав транспорт в обхід перекритої медиками траси, справді стояла на виїзді з села Тростянця. Двоє працівників поліції стомлено переповідали водіям легенду про ремонт дороги і пропонували звернути ліворуч. Однак пагорб за огорожею красномовно демонструє: на найближчих 2-3 кілометрах жодного ремонту не відбувається. 

Водії маршруток відмовляються від пропозиції скористатися об’їздним шляхом. Вони вже знають: одразу за пагорбом відбувається протест медиків, тому розуміють, що хвилин за 15 буде чергове «вікно» в блокуванні. Зупинившись поруч, водії терпляче курять на узбіччі. Побачивши, що я фотографую огорожу, до мене підходить працівник у жовтому жилеті з логотипом дорожньої компанії Onur. На коментар щодо фіктивності цього «ремонту» посміхається і люб’язно пропонує сфотографувати себе.

Onur — приватна компанія з турецьким корінням. Однак ані це, ані шлейф численних судових справ не заважає їй залишатися одним із фаворитів «Укравтодору» та президента Зеленського особисто. З початку року компанія вже отримала державних замовлень на суму 8,4 млрд грн. Значна частина замовлень припадає на Львів та область, з якими Onur має тривалу історію взаємодії і декілька корупційних скандалів. Але в середині вересня компанія отримала черговий майже мільярдний контракт на реконструкцію траси Т1425 Миколаїв-Жовква-Бібрка — великого транзитного кільця навколо Львова. Щоправда, починається ця траса на 5 кілометрів південніше місця «блокпосту» поліції і жодного стосунку до перегородженої ділянки «Київ-Чоп» Onur мати не міг. То чи не є така допомога з ізоляцією протесту медиків подарунком очільникам області від вдячних партнерів? Примітно, що частину коштів на реконструкцію Т1425 уряд забрав саме з медицини — щоправда, цього разу від хворих на рак.

Керівництво Львова та області послідовно декларує орієнтацію на створення сприятливого бізнес-клімату. Зрештою, ремонт доріг приносить більші політичні дивіденди, ніж фінансування психіатричної лікарні. За час блокування траси з боку медиків представники обласної адміністрації не спробували навіть зателефонувати протестувальницям, тому протести тривають. 

У вівторок делегація трудового колективу протягом чотирьох годин пікетувала сесію обласної ради. Однак і на цей раз акція медиків залишилася без уваги, а голова департаменту охорони здоров’я при ЛОДА навіть не відповів на привітання. Після місцевих виборів і без того вузьке вікно для діалогу з владою скоротилося до розміру вушка голки. Схоже, єдиним виходом у цій ситуації залишається розбудова горизонтальних зв’язків усередині медичної спільноти.

Читайте також:

Якщо ви помітили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.