Ода ключовим робітникам

Переклала Таша Ломоносова

Як і багато хто з вас, я проводжу свої дні, читаючи новини про коронавірус та намагаючись призвичаїтися до віддаленої роботи, а найближчим часом — і до домашнього навчання для моїх дітей. Те, що пандемія є реальною і підібралася вже близько до мого дому, я добре відчуваю: моя сім’я і друзі на карантині, а сестра, що працює лікаркою — щодня на передовій боротьби з вірусом опікується здоров’ям тих, хто перебуває у боксах для ізоляції уражених COVID19.

Через це мені важко стежити за всіма новинами та дебатами щодо ситуації з мігрантами, як я зазвичай роблю в рамках своєї (насправді дуже цікавої) роботи. Звісно, я з острахом спостерігаю за ситуацією на кордоні Греції та Туреччини ¹Лише у перший тиждень після того, як 29 лютого президент Туреччини оголосив про … Continue reading, і я нажахана, хоча і не здивована, реакцією ЄС на неї. «Ми дякуємо Греції за те, що у ці часи вона виступає щитом Європи», — сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, нормалізуючи ідею про те, що якийсь кордон, острів, країна, може бути «щитом» між «нами» та «ними» — іншими, чужими людськими істотами.

Але вже невдовзі вся наша увага стала прикута до коронавірусу, а відгородження набуло нового значення.

Зі зростанням масштабів пандемії COVID19 зростала і кількість повідомлень про те, які наслідки вона матиме для біженців та інших мігрантів. Без сумніву, ризик поширення вірусу у переповнених таборах для біженців та центрах утримання мігрантів справді великий. Не менш ймовірно й те, що уражені вірусом матимуть обмежений доступ до життєво важливої інформації, медичної допомоги та необхідного для неї обладнання. Біженці та інші мігранти є, знову ж таки, вразливими перед неймовірними ризиками, які ми не обов’язково готові пом’якшити. Ці люди стикаються з більшим ризиком втратити свої життя, ніж багато хто інший.

Але, як і завжди у пов’язаних з міграцією питаннях, у цієї історії є й інший бік, який навряд чи потрапить до заголовків новин. Але він так само має стосунок до COVID19.

Минулого вечора²Йдеться про вечір середи, 18 березня. — Прим. перекл. британський уряд (нарешті) прийняв рішення закрити школи на карантин. Однак це не стосуватиметься дітей «ключових робітників», які зможуть продовжувати відвідувати уроки, отримуючи у школі необхідну допомогу і піклування. Хто ці «ключові робітники»? У Британії так називають робітників, які залучені у життєво важливі сфери, зокрема працівників сфери медичного обслуговування, освіти та поліції. У ситуації реакції на коронавірус це передусім ті, хто на передовій — працівники, які надають медичну допомогу та здійснюють доглядову працю. Але дуже важливим є те, що сьогодні наш уряд виступив з роз’ясненням, що водії — працівники служб доставки також є ключовими працівниками, відтак їхні діти зможуть відвідувати школу, адже праця цих робітників є необхідною у цей нелегкий час. Схожим чином висловилася у своєму зверненні й Ангела Меркель: «Працівники, які наповнюють полиці у супермаркетах чи працюють на касах, виконують одну з найважчих робіт у цей час».

Іншими словами — герої.

А між тим, лише кілька тижнів тому міністерка внутрішніх справ Великої Британії поділилася планами нового законопроекту про імміграцію після Брексіту, який буде спрямований на обмеження в’їзду низькокваліфікованих мігрантів з інших країн Європи. Та й загалом мігранти з низькою кваліфікацією вважаються менш бажаними, ба навіть непотрібними і в багатьох інших країнах.

Тепер задумаймося. Деякі з цих «низькокваліфікованих мігрантів» зараз виконують саме ту життєво необхідну, незамінну роботу: вони — ті, хто врятує наше життя, часто ризикуючи своїм. І тепер те, звідки вони приїхали, де вони народилися, найменше нас турбує. Вони, ключові робітники, герої — це мігранти, всі ми.

Тож можливо зараз є безпрецедентна можливість змінити цю «заїжджену пластинку» про міграцію, відмовитися від цього «ми» та «вони» раз і назавжди. Адже що справді має значення — це те, що всі ми докладаємо всіх зусиль на користь спільної справи. Жодних інших «щитів» у людства більше немає.

Джерело: Medium

Читайте також:

Не забувайте мити руки! (якщо у вас є вода)

Чого коронавірус може нас навчити про те, який світ нам будувати